Алфавіт

Алфавіт – це усталена сукупність умовних знаків, що передають звуки мови, тобто букв, у певному порядку. Алфавіт – слово грецького походження. Створене від назви перших літер грецького алфавіту. В українській мові є кулька синонімів до цього слова. Перше – «азбука», походить від давньослов’янських перших літер «аз» і «буки». Друге – «абетка», ближче до наших днів. У 19 столітті в західній частині України алфавіт називали «абецадлом», тут виразно відчувається вплив романо-германських мов – відоме нам за школи «А», «В» і «С».

Український алфавіт налічує 33 літери. Передбачено два типи накреслення літер: велика і мала.

Кожна буква має свою назву, що не співпадає по звучанню із звуком, який вона передає

Буква «ь» не має свого фонетичного відповідника, бо вона передає на письмі м'якість вимови. Саме тому в фонетичній транскрипції м'який знак окремо не позначається, а лише скісною рисочкою вгорі справа від літери.

Крім того, в українському алфавіті існують значки на позначення твердої вимови та розділові знаки:
апостроф ’
наголос ́
перенос -
дефіс -
кома ,
тире –
лапки «»
двокрапка :
дужки ()
три крапки …
крапка з комою ;
знак питання ?
знак оклику !