Абетка, алфавіт, азбука, букварик у віршах (стаття)

Як швидко допомогти дитині запам'ятати алфавіт абетку? Звичайно за допомогою віршиків! А якщо їх ще й проспівати, то урок вийде дуже захопливим і дитинка зохоче повторювати віршик про веселі літерки знову й знову.

АБЕТКА-ЛІЧИЛКА

А, Бе, Ве, Ге, Ґе, Де, Е —
Ось вже перша сімка є.
Є — не сім, а вісім! —
Сперечались Же, Зе, И —
Далі пісеньку вели.

І — мирило Їх, а iЙ —
в шапочці стоїть новій.
Ка, еЛ, еМ, еН, О, Пе, еР
разом ходять відтепер.

еС — свистало, Те — товклось,
У, еФ, Ха, Це, Че здалось:
Ша і Ща в гурті зівак
Загубили Ь (м'який знак).
Ю і Я не вийшли з гри:
— Всі ми тут, нас — тридцять три!

Любов Голота

ВЕСЕЛА АБЕТКА

Станьмо, літери, в ряди,
Заспіваймо: раз, два, три!
А, Бе, Ве, Ге, Ге, Де, Е,
У рядах перед веде.

Є, Же, Зе, Й, І, Ї, Йот,
Відкриваймо швидше рот!
Ка, еЛ, еМ, еН, О, Пе, еР,
Затанцюємо тепер.

еС, Те, У, еФ, Ха, Це, Че,
Підківками стукнім ще!
Ша, Ща, Ю, Я й М'який знак.
Славний виведім гопак!

Одарка Криштанович

Алфавіт

Мама вчить маленьку Владку:
— Стали букви по порядку:
А, Б, В і Д, Е, Є —
в кожної ім'я своє.
Осьде Ж — неначе жук,
З не хоче йти до рук.
І стоїть немов сторожа,
Ї на неї дуже схожа.
Називай і відгукнуться:
К, Л, М та О, П, Р.
Засміялася Владуся:
— Я їх напишу тепер:
Т, У, Ф та Х, Ц, Ч —
наче річечка тече.
Кожну букву я вже знаю
і відразу упізнаю.
Наші букви — цілий світ,
Зветься світ цей — АЛФАВІТ.

Абетка у віршах

А, Бе, Ве, Ге, Ге, Де, Е -
літер перших сім іде.
Є, Же, Зе, И, І, Ї, іЙ -
це порядок їх такий.
Ка, еЛ, еМ, еН, О, Пе, еР -
знаємо про це тепер,
еС, Те, У, еФ, Ха, Це, Че -
з голови це не втече.
Ша, Ща, ь (м'який знак), Ю, Я -
це вся азбучна сім'я.

Зранку випав перший сніг.
Всюди чути гамір, сміх,
Та не видно щось ніде
Літер А, Б, В, Г, Ґ, Д…
- Мабуть, справи в них свої, -
Кажуть Е, Є, Ж, З, И, І, Ї, -
Доведеться, як не гірко,
Нам самим іти на гірку…
- Ні, давайте заберем
Букви Й, К, Л та М! –
Раптом Н, О, П, Р, С
Підстрибнули до небес:
- Заберіть на гірку й нас,
Ми всі маєм вільний час!
- Ми також! – слідом кричать
Т, У, Ф, Х, Ц та Ч.
Букви Ш, Щ, Ю і Я
Мовлять: - Ми одна сім я,
І тому всі тридцять три
Покатаємось з гори!
- Мусить бути саме так! –
Їх підтримав М’який Знак.

Вірш про абетку

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З - нам усім завжди везе.
Й І Ї Й (йот) К Л М Н О -дружно йдемо ми в кіно.
П Р С Т У Ф Х- засміялись "ха-ха-ха!"
Ц Ч Ш Щ Ь (знак пом'якшення) Ю Я - ось і вся наша сім'я!

Азбука у віршах

А Б В Г Ґ - гуси, гуси, "ге-ге-ге!"
Д Е Є Ж 3 - швидко поїзд нас везе.
Й І Ї Й (йот) К - яка ж білочка метка!
Л М Н О П - їдемо дружненько ми в купе.
Р С Т У Ф - їде з нами й добрий ельф.
X Ц Ч Ш Щ - вибіг зайчик з-за куща.
Ь (знак пом'якшення) Ю Я - ось вся й азбука моя!

ТВОЯ АБЕТКА

А — це ключик до абетки.
Всі секрети відімкну.
Імена всіх літер знаю,
тож почну веселу гру:

— Апельсин, ананас, —
швидше на обід до нас!

Білим-біло в лісі білім.
Всі зайці тут — біляки.
В білім лісі на узліссі
білку годував з руки.

Ворона ворону дзвонила,
що воронятам наварила
горнятко каші і узвар.
А ворон воронисі: — Карр,
лечу на кашу і узвар.

Гриб до гриба говорив:
— Дощик — не пригода!
Гожий я і гарний ти,
і грибна погода.

Ґудзик упав і скотився під ґанок.
Ґава подумала: з'їм на сніданок.
І гонорово ґава ходила —
Ґудзик шукала, ґулю набила.

Дім і дуб. На дубі дятел
заглядає у дупло.
— Тут дуб-дуб, — дудоче дятел.
Дятел тут! — гуде дупло.

Екскаватор над рікою
набира пісок рукою.
Набира рука багато —
ну й могутній екскаватор!

Єнот спитав у їжака:
— Навіщо одіж ось така?
Не доберу у толок: вся із голок,
із кольок.

Жук учив малих жучат
— Нумо, весело дзижчать!
Прожужукали жучата:
— Не дзижчати, а жувати!

Знову заскочили в Зоїну грядку
сіра зайчиха й зайчатко-малятко.

Ич, яка ця буква «И» —
з нею і коти — кити!

Для Іринки і Лариски
Інна зберегла іриски:
— Я Іринці і Ларисці
подарую по ірисці!

Їжак тепер єноту каже:
— Я на голках несу поклажу:
Листок, грибок, суничку свіжу —
для їжачихи добру їжу.

Я на гойдалці гойдалась,
моя гойдалка зламалась.
Йойкнула і впала: — Ай!
— Йод на цей випадок май!

Кицька Кася — кінозірка, конкурсантка і модель.
Я зітхаю гірко-гірко й сумно згадую про те,
як моя маленька Каська молоко із рук пила,
як моя хороша Кася просто кицькою була.

Лошатко маленьке пою молоком, —
зростає грайливим, баским лошаком,
веселим, сміливим, із вітром у гриві,—
ми будем летіти полями, щасливі.

Мати-миша на сніданок варить дітям кашу манну.
Їжте, діти, в мирі й тиші, ми ж бо — найтихіші миші...

—Ніс чи ріг, ніс чи ріг? —
Хай розкаже носоріг.

Осел з орлом посперечався:
Хто з них безстрашнішим удався?!

Півник співучий зліта на паркан,—
там, за парканом, сусідський Полкан.
Та не боїться наш півник Полкана:
він — на паркані, а пес — під парканом.

Рось — ріка, блакитна річка,
а верба — її сестричка.

Сонце люблю, наче неньку і татка, —
як сонце, руда, на лиці — сонценятка,
і мама гукає до мене з віконечка:
— Додому скоріш поспішай, моє сонечко.

...Це маленьке тигренятко також має маму й татка.
Тож, коли заводиш ігри — пам'ятай: батьки ці — тигри.

Урок і учитель, і та далина,
яку ти у світі одкриєш, дитинко.
Але Україна на світі одна,
і ти в цьому світі — дитя, українка.

Фотоапарата Федір взяв у брата.
Сам на фото не попав —
друзів фотографував...

Хліб шанують, бережуть,
хлібові вклоняються,
бо труди людські і дні
хлібом виміряються...

Цвіт вишневий, цвіт королевий,
білого цвіту весна...
"Нашого цвіту по всьому світу", —
усмішка мами ясна.

Жив веселий чародій — чарів-ігор заводій.
Чародій учив весь час: ділу — час, розвагам — час.

Шура шиє ляльці шубу:
наряджатись лялька любить.

Щіткою щеня чешу і щеняткові кажу:
— Назову тебе Щасливчик,
усім друзям покажу!

Юнгою буде Юрко наш на флоті, —
є там багато для юнги роботи.

Танцює, співає маленька Яринка, —
ясніє вогнями у хаті ялинка.

Ніжкою Я зачепилось —
ніжка та раз — і відбилась...
Хто ж став на голову, дивак?!
Остання буква — м'який знак.

Любов Голота

УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ

Україна — це єдина
Наша рідна Батьківщина
Тож вивчаймо, діти, мову
веселкову, барвінкову.

А

Алфавіт вивчаймо з А:
Ананас, авто, айва.
А лікують від ангін —
Аспірін та анальгін.

Б

Білка била в барабан.
Бе! - за-бе-кав їй баран,
Бий тихіш, будь ласка, білко,
Бо розбудиш перепілку.

В

Вовк розлючено завив -
Вовк зайчати не зловив.
Він сердито крикнув:- Ну-у,
Я тебе ще дожену!

Г

Гуска плаче: - Га-га-га —
В гусака болить нога.
Гуска голуба гука
Годувати гусака.

Ґ

Ґалаґан прийшов до ґави,
Попросив у ґави кави,
І йому ґаздиня ґава
Налила дві чашки кави.

Д

Дятел дзьобом дуб довбав —
Дітям хатку будував.
Дрозд довбати так не міг —
Дятлу дрозд не допоміг.

Е

Ефа - пані екзотична:
Елегантна, симпатична.
Ефа - мешканка пустельна.
Ефа жалить всіх смертельно.

Є

Єгер в лісі єгерює —
Там і днює, і ночує.
Там єхидни та єноти —
Є у єгеря робота.

Ж

Жабеня жувало жуйку
І зустріло раптом Жучку.
Жучка каже жабеняті:
- Хочу жуйку пожувати.

З

Зайчик зиму зимував -
Білу шубку не знімав.
А зробилося тепленько -
Зняв її й надів сіреньку.

И

И — слова не починає.
Слів на И у нас немає.
В слові пишуть букви ці
Лиш в середині й в кінці.

І

Індик водить індичат
В дитсадочок до качат.
І навчились індичата
Розмовляти, як качата.

Ї

Їжачок гриби збирав —
Їжу дітям готував.
Їжачата їли все,
Що їм батько принесе.

Й

Йод — це ліки всім відомі.
Йод є майже в кожнім домі.
Боїмось ми йоду марно -
Йод лікує рани гарно.

К

Котик Мурчик полював,
Але мишку не впіймав.
Кішка котику сказала:
- Краще будем їсти сало.

Л

Лелеча ходило лісом.
Лелеча зустрілось з лисом...
У гнізді і мама, й тато,
Лиш немає лелечати.

М

Мавпа вчила мавпеня
Умиватися щодня.
Мавпеня тепер уміє
Мити хвіст і мити шию.

Н

Носоріг — на носі ріг,
Ніс рогатий свій беріг.
А тому стирчить і досі
В носорога ріг на носі.

О

Ослик осінню охрип —
Захворів, мабуть, на грип.
Ослик кашля, ослик чха
І хрипить: - Ох-а, ох-а.

П

Півник пісеньку співає -
Пастушка повідомляє,
Що корови на лужку:
- Прокидайсь! Ку-ку-рі-ку!

Р

Рак повільно рачкував —
Рак до річки прямував.
Раку з річки крячка кряче:
- Ти куди рачкуєш, раче?

С

Сонях в полі зупинився
І на сонце задивився.
Скоро й сам у день погожий
Сонях став на сонце схожий.

Т

Тигреня просило тата
На верблюді покатати.
- Та ти що ?! — промовив татко,-
То ж мале верблюденятко !

У

Утюжок заухав: — Ух-х!
Утюжка спитав утюг:
- Утомивсь? Усе покинь —
У коробці відпочинь.

Ф

Фазан ходить в очереті
В фіолетовім береті.
А в гнізді співає тихо
Фазанятам фазаниха.

Х

Ховрашок ходив химерно
І ховав за щоки зерна —
Запасався на останнє
Передзимне харчування.

Ц

Цап у цирку працював —
Цап цікаво танцював.
В цирк ходили цапенята
Подивитися на тата.

Ч

Чайка в човнику пливла
Через річку без весла.
Човник річкою несло,
Бо зламалося весло.

Ш

Швачка шапку швидко шила,
Час не гаяла — спішила.
Швачка мала поспішити,
Бо ще й шубу швачці шити.

Щ

Щітка справу знає чітко —
Чистить вправно зуби щітка.
Чистить лагідно, без крові,
Щоб були вони здорові.

Ю

Юнга — юний мариніст,
До малюнків має хист.
Юний юнга змалював
Сонце, море й пароплав.

Я

Якір, яблуко, ягня.
Перша літера в них - Я.
Але гарно знають діти:
Я - остання в алфавіті.

Ь
Знак пом'якшення. Цей знак
Не читається ніяк.
З ним, наприклад, кажем: галь-ка,
А без нього твердо: гал-ка.

Пригадаймо знову, діти:
Скільки літер в алфавіті?
І всі разом скажем так:
ТРИДЦЯТЬ ДВІ
ТА М'ЯКИЙ ЗНАК.

Окрім цього ще відомо,
Що є крапка(.) і є кома(,)

Віктор Дзюба

ВІРШОВАНА АБЕТКА

А - це ангел легкокрилий,
Що в небесній вишині
Пролітає невидимий,
Береже дітей у сні.

Б - це Бог та Батьківщина -
Як молитву пам'ятай:
Бог - і рідна Україна,
Золотий, блакитний край!

В - це ватра в тихий вечір,
Біля ватри - пластуни;
Ватра - втіха для малечі
В свято співів і весни.

Г - гриби в густому гаї -
Гірчаки, боровики...
Глянь, немов понадівали
Гостроверхі шапочки.

Ґ - це ґава, біля ґанку
Ходить сторожко давно
І збирає для сніданку
Порозкидане зерно.

Д - Дніпро, ріка бурхлива
Української землі,
Він гойда на дужих хвилях
Довгоносі кораблі.

Е - е-е - це плач дитяти...
Очка тре і пальчик ссе...
Ей не плач!Ось прийде мати
І цукерка принесе.

Є - Євангеліє, діти!
Книга ця для всіх свята
Про життя і заповіти
Сина Божого, Христа.

Ж - жита в жнива на ниві,
Море жовтих колосків,
Що похилені, журливі
Ждуть жниварок і женців.

З - це заєць на узліссі
Задивився на поля,
Чи не йде, буває, з крісом
Тім мисливець іздаля.

И - в словах ти зустрічаєш,
Ось для прикладу візьми
Слово "кий" - і вже пізнаєш,
Що середній звук - це "и".

І - індик, що бурить пір'я,
Невдоволений щомить.
Ходить повагом подвірям
І на кожного кричить.

Ї - їжак, що лізе з рову,
Мов копичка у лістках,
І наношує до схову
Яблука на колючках.

Й - це йорж, маленька рибка,
Має гострі поплавці
І втікає дуже швидко -
Вдержиш ти її в руці?

К - золотоверхий Київ,
Із прадавніх ще віків.
Він столиця України,
Краю славних козаків.

Л - це ластівка літає,
Легко лине над ставком,
І зі щебетом торкає
Хвилі лагідним крилом.

М - це мати, мила мати
Зі своїм малям-синком
Тихо стала серед хати
На молитву перед сном.

Н - намети понад річку
Серед трав і гущини -
Там ночують в темну нічку
Наші браві пластуни.

О - це озеро глибоке,
Рибка в озері швидка,
А на березі там збоку,
Очеред та осока.

П - отаман наш Петлюра,
Що в похід водив полки,
З ним на ворога, мов буря,
Йшли новітні козаки.

Р - ромен, пахучі квіти,
Що дівчата залюбки
Їх збирають, рвуть уліті
І вплітають у вінки.

С - собор святий, Софія,
Що сія ві давніх літ
Сяйвом віри і надії
На широкий Божий світ.

Т - це тато, рідний тато,
Що читає нам з книжок
І розказує багато
Оповідань та казок.

У - це наша Україна,
Мова рідна, рідний спів.
Це земля свята, єдина
Наших прадідів-батьків!

Ф - Франко, поет з народу,
Із Підгір'я з полонин,
Ковалів він син із роду,
України вірний син.

Х - Хрещатик. Тут Єдиний
Бог наш край благословив,
Тут Великий Володимир
Україну охрестив.

Ц - цвіркун у чистім полі,
Там, де сонце і блакить,
У травиці, на роздоллі
Цвіркотить і цвіркотить.

Ч - на чатах Чорногора,
Підвелася в височінь,
Щоб оглянути простори
І блакитну далечінь.

Ш - Шевченко, наша слава,
Наш пророк і наш співець
І за волю, за державу
Богом даний нам борець.

Щ - це щиглик невеличкий,
Що щебече на гілках
Діткам пісню, мов їх кличе
До вишневого садка.

Ю - це юний лицар Юрій,
Що за правду меч підняв
І в бою, мов грім у бурі,
Злого змія подолав.

Я - ялинка ясносяйна,
Що маляток звеселя,
На гілках - оздоба гарна,
На верхів'ї - янголя.

Ь - у письмі у нашім, знайте,
Є ще зм'якшувальний знак,
В слові "кінь" його шукайте -
Хто віднайде, той козак!

Микола ЩЕРБАК

Велий Букварик

А мАленькА нАшА АллА
Рушничок нА річці прАлА.
МАмА Аллі говорилА:
"Ти б його уже сушилА!"
Але АллА тільки прАлА.
Як сушить, ВОНА
Не знАлА.

По дорозі навпростець
Біг Біленький Баранець.
Біг та Біг...
Аж натомився.
Біля мене - не спинився.
Прив'яжу теБе, приБлудо!
Більше Бігати -
Не Будеш!

Вітер Віє, поВіВає.
Він Вербу стару
Гойдає.
Вибіг ВоВчик на поляну
І на Вітер косо глянуВ.
Вітер ВоВчика злякаВся
І В дупло Верби -
СхоВаВся.

Гриб у лісі заблудився,
Бо Гіллячкою накрився.
Глянув вліво,
Глянув вправо
І подумав:
"Кепські справи!"
А Горобчик пролітав,
Він з Грибка Гіллячку - зняв.

Десь взялися
Дикі звірі.
Дуже страшно заревіли.
Щоб поДалі віД біДи,
Дременули хто куДи.
Тільки Дятел не тікав.
Він-Довбав собі,
Довбав.

"Е! - сказала буква Е,-
Звір мЕнЕ - нЕ здожЕнЕ!"
І, махнувши нам рукою,
Е - зробилася луною.
"Е-е!" - гукаємо у ліс,
"Е-е!" - відгукується скрізь.

Є - нікуди не втікаЄ.
Є - про звірів ще не знаЄ.
Є - боятися не вміЄ.
Є - завжди всьому радіЄ.
Гляне звір
На букву Є
І - забуде зло своЄ.

Жаба спала в Жабуринні,
Жук - під кущиком оЖини
Пролітали Журавлі
З ясним сонцем на крилі.
І Журливої співали.
Жук - не чув,
А Жаба - спала.

Зранку Злива Здивувала -
Всю пилюку поЗмивала:
З листя,
З прутиків лоЗи,
ІЗ сухої дереЗи.
Після Зливи і гроЗи
Світ -
Чистіший від сльоЗи.

Наша нИва - не лінИва,
Бо на нИву- впала злИва.
І шепоче:
"Я - жИва!"
Наша нИва - тихо сходИть
І вИсоке жИто родИть.

Їжачок давно не Їв.
Чистив ніженьки свої.
Їздив коник на стеблині.
Теж не Їв нічого нині.
Дід Їздовий Їхав в ліс,
Їжу Їм обом
Привіз.

Йод - в аптеці ми купили.
Його пляшечку відкрили.
"ОЙ! - Івасик наш ридає,-
Йод - кусається, щипає!"
А ми Йод отой хвалили,
Хворий пальчик ним -Змастили.

І - підслухало розмову.
І - з'єднало слово з словом.
І - виспівує пісні:
І веселі, І сумні.
Над собою крапку носить
І нічого в нас
Не просить.

КотиК сКочив на КурниК -
В КурниКу піднявся КриК.
КвочКа зляКано Кричала,
Під Крило Курчат ховала.
КотиК сам собі сКазав:
"Ох, яК я їх налякав!"

Літом Ластівка Літає,
Ластів'ят маЛих навчає:
"Не Лінуйтесь, Ластів'ята,
Вчіться Літечком Літати,
Бо, як Літо відЛітує,
Ми за море помандруєм".

Миші МилоМ Миску Мили.
Миші Мило - загубили.
Ми навМисне в ліс прийшли,
Але Мила - не знайшли.
Може, Мило в річку впало?
Може, Мило жаба вкрала
і від спинки аж до п'ят
Миє Милих жабенят?

Носоріг Нас - Не любив.
Рогом Нірку собі рив.
Ну, для чого тобі Нірка,
Коли й так в Неволі гірко?
ПерестаНь!
Спочити час!
Носоріг - Не слухав Нас.

Оля, ТОля і Марина
Обірвали всю Ожину.
ПОпринОсили дОдОму
Лиш пО кОшику пустОму.
"Де Ожина?" -їх питали.
А ми її - пОз'їдали!"

ПереПілка - гарна Птиця,
Та вона хлоП'ят боїться.
А хлоП'ята - візьмуть гілку
І лякають ПереПілку.
Не Потрібно так лякать -
В неї П'ять ПереПелят.

Рак Ранесенько пРоснувся,
В чеРевики гаРні взувся.
І без тата, і без мами
Прогулявся під коРчами.
СРібна Рибка пропливала.
Вона Рака - не впізнала.
Рак Розсердився, Роззувся
І додому повернувся.

Сіяв, віяв дід МуСій -
ВуСа, вії у вівСі.
Сіяв, віяв, виСівав,
Славну піСеньху Співав:
"Сію, вію, виСіваю,
Бо вівСяні вуСа маю!"

Тихо, Тихо в Темнім лісі.
ХТось Таємний спиТь в горісі,
Але Ти його не бійсь -
Ти приходь у Темний ліс.
ТуТ ніхТо Тебе не з'їсТь!
ТуТ Ти будеш Тільки гісТь.

У дУпло влетіла мУха,-
Не хотіла мамУ слУхать.
І дивУється дУпло:
"Ще такого не бУло!
Щоб така маленька мУха
Не хотіла мамУ слУхать!"

Фіолетові заграви.
Фіолетові всі трави.
Фіолетовий і став.
Все це Федя малював.
Фіолетовий Фломастер
Каже Феді:
"Я тут майстер!"
І заграви, й трави, й став -
Федя синім змалював.

Ховрашки - Хотіли Хліба.
Ховрашкам - давали рибу.
Ховрашки Халви Хотіли,
Та просити не уміли.
Хто нам зможе підказать,
Що вони іще їдять?

Цап - покинув теплий хлів.
Цап - капусти захотів.
А за Цапом - Цапеня
Через поле навмання.
Цапе, Цапе,
Цапе милий,
Ще капусти - не садили!
Цап - вернувся, спочиває.
Цапеня - ще десь блукає.

Через ріЧку,
Через брід
Ходить Чапля на обід.
Для маленьких Чапленят
Носить Чапля жабенят.
А маленькі Чапленята
Скоро будуть вже літати.

ШиШка впала - не розбилась.
ШиШка - в трави закотилась.
НаШа Шура в ліс піШла,
Але ШиШки -не знайШла.
Принесла вона додому
ЛиШе радість, лиШе втому.

Щиглик, Щиглик,
Що з тобою,
Що не чуть пісень весною?
Щиглик Щиро поділився,
Що співати він стомився.
Поки Щиглик спочиває,
Ми своєї поспіваєм.

Юля Юшку вранці їла.
Юля Юшки - не хотіла.
Мама просить:
"Ще наллЮ?" Юля каже:
"Не лЮблЮ!"

"Як?-спитала буква Я,-
ЦЯ Ялинка - не моЯ?"
А Ялинка, Як почула,
У Ярок Якийсь стрибнула.
І гукає букві Я:
"Не твоя я, а - своЯ!"

Я - не шістЬ!
Я - м'який знак!
Це повинен знати всяк!
Я - не літера нова.
Я - пом'якшую слова.
А у слові "олівецЬ"
Я забігла у кінецЬ.

Ганна Чубач

Абетка у віршах

А

Автобус веселий, веселі колеса,
у цьому автобусі їздить принцеса,
весела принцеса, не зла анітрішки,-
в автобусі дітям розвозить потішки.

Аґрус — ох!
Аґрус — ах! —
бідкається осам:
алича — в чобітках,
абрикоса — боса!..

Б

Білка любить гризти горішки,
в білки зуби гострі й міцні
- Будуть зубки мої ще гостріші,
лиш давайте горішки мені.

В

Вовк не вірить вороні,
що вночі на пероні
вітер бриль одягає –
поїзди зустрічає

Г

Глечики й горнятка,
кухлі й куманці,
мисочки й тарелі,
кахлі й свистунці –
гончарі із глини
виробляють нам,
і співає глина:
"Силу вам віддам!"

Ґ

- Ґаво, ґаво, хочеш кави?
- Хочу сиру, - каже ґава.
Небагато - кілограм
А за це я ґудзик дам.

Д

У дуба велика родина,
і зветься вона – жолудина.
і кожен жолудик - синочок,
ось тільки нема в дуба дочок.

Е

Невсипущий екскаватор
трудиться весь день завзято,
риє котлован глибокий –
будувати дім високий.

Екскаватор електричці
естафету передав:
я у горах для сестрички
едельвейса відшукав.

Є

У єнота є робота –
борошенця намолоти,
а тоді для горобців
напекти млинців, -
їжте, друзі, й за роботу
дякуйте єноту.

Ж

У жирафи довга шия —
дістає аж через тин.
А за кольором жирафа —
ніби стиглий апельсин.

З

Зернятко в землю вкинули —
зернятко проросло:
в землі, мов у колисочці,
так затишно було.

И

И — ворота. Не пройти.
Треба ключ до них знайти.

І

Індик у ірій захотів,
індик питався в журавлів:
— Чи я дійшов би в ірій пішки?
Бо чомсь літаю тільки трішки.

Ї

— Їжаче, їжаче,
чому вовчик плаче?
— Як мене боров,
язика вколов.

Й

Йорж дрімає в ставку,
зайчик спить у гайку,
неспокійно вдивляється лис:
понад брамою місяць завис.

К

Кінь копитом землю б’є,
кінь дорогу чує,
на коні козак Євген —
повода пильнує.

Л

Листочок листочку листа написав,
що дощик пройшов і його покупав,
а як передати листа - і не знає:
на липі поштової скриньки немає.

М

Мавпа вчила мавпенятко:
- Будь такий прудкий, мов татко.
А веселий будь, як я –
мавпа - матінка твоя.

Н

Носоріг, носоріг,
в нього четверо ніг,
він з пустелі прибіг,
щоб побачити сніг.
А тут - небо низько-низько,
вітерець ґуля;
золотистим листям
вкрилася земля.

О

Олень рогатий лісом бреде,
олень веде оленятко руде, -
далі від вовка і від мисливця,
бо наказала стара олениця:
- Око Боже повсякчас
бачить нас і чує нас.
Око Боже з висоти
всім нам хоче помогти,

П

Півник паву вчить співати
"кукуріку! кукурік!".
Але пава - це є пава,
не навчилася й за рік.

Р

Рукавички бабуся в'язала,
рукавичкам бабуся казала:
- Вас в'яжу для своєї онучки,
щоб узимку зігріли їй ручки.

С

У слона немає рук,
та зате є хобот
Слон тим хоботом усе,
що лиш треба, робить.

Т

Телевізор на добраніч
казку нам дарує.
Телефон весь час говорить
і казок не чує.

В телефону — таємниця:
телефону море сниться,
синє-синє і безкрає —
з телефоном розмовляє.

У

Учитель навчає:
"Твоя Батьківщина –
велика і славна земля - Україна.
Її пізнавай, бережи і люби,
усе, що зумієш, для неї зроби".

Ф

Фото-фото-апарат,
фотографував курчат,
а курчата цяпотіли
і стояти не хотіли.

Квочка мовить: «Цяпи-діти,
треба трошки потерпіти, —
як дасте себе ви зняти —
будем гарне фото мати».

Х

Хато рідна, хато біла,
ти усіх нас обігріла,
ти нас дужими зростила
і пісень-казок навчила,
дорога нам не на рік –
а навік.

Ц

Цибуля в цім році
вродила сердита.
Чому? А тому,
що була неполита.

Ч

Чорногуз і чапля -
родичі близькі,
В них високі ноги
і дзьоби вузькі
по воді й болоті -
чапу-чап-чалап,
Чорногуз і чапля
дуже люблять жаб.

Ш

Гілка стукає у шибку,
Гілка в шибці бачить рибку:
Шибко-шибко, шепотунко,
Шепотиш мені так лунко.

Щ

Щучка щученятам
борщику зварила –
Із щавлем, із бурячком,
із квасолькою.
Щучка щученяток їсти запросила:
- Їжте славно, їжте чемно
і не сьорбайте.

Ю

Ювеліри - не митці,
обточують камінці,
і на той камінчик
падає промінчик.

Я

Ящірка мирно дрімала —
й раптом почула свист.
Ящірка так налякалась,
аж загубила хвіст.

Ь

Знак м’який — важливий серед знаків.
Букви, ви ж його не загубіть:
завжди вимовлятиметься м’яко
та із вас, що перед ним стоїть:
карусель, сіль, мідь, вальс,

Абетка для сина О.Олеся

Айстра квітне у саду,

Аїр в лузі я знайду.

Бізон у двір забрався,

Баран його злякався.

Ведмеді вулика знайшли,

Вовки під деревом лягли.

Грак сидить на димарі,

Голуб в"ється угорі.

Гава сіла удворі,

Гудзичок знайшла в траві.

Дельфін живе в морях,

Дракон - лише в казках.

Ему бігає чимдуж,

Єнот купається у річці Вуж.

Жук до себе лізе в нірку,

Жабка плигає на гірку.

Зайчик вибіг із лісочку,

Зебра стала на горбочку.

и великої немає,

и слова не починає.

Індик крутиться та дметься,

Іволга летить, сміється.

Їжачок, піймавши жабку,

Їжачку дає у лапки.

Йорж - це риба із голками,

Йог лежить на склі з цвяхами.

Курка сіла на гніздечко,

Качка ходить недалечко.

Лис попався у тенета,

Лебідь виплив з очерета.

Мавпа плигає, стрибає,

Мишка з нірки виглядає.

Носоріг поліз у воду,

Нирка теж шукає броду.

Осел прив"язаний пасеться,

Орел за пташкою женеться.

Півень весело співає,

Пугач цілий день дрімає.

Рибка плаває, гуляє,

Рак на неї поглядає.

Слон синка свого купає,

Сарна з лісу виглядає.

Тхір піймати хоче качку,

Тигр чатує на конячку.

Удав лиш голову підняв,

Ужака кинувся у став.

Фламінго на багно летить,

Фазан на гніздечку сидить.

Хрущ над вишнею літає,

Хлопчик ловить - не піймає.

Цап на тина злісти хоче,

Цесарочка йде, цокоче.

Чапля ходить під вербою,

Чайка в"ється над водою.

Шишка висить на ялині,

Шершень сів на деревині.

Щука в ночвах лежить,

Щур до неї біжить.

Знак м"який ось який - ь.

Юрта на снігу стоїть.

Юшка на вогні кипить.

Явір гнеться над водою,

Ятір сохне під вербою.

УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ

Україна — це єдина
Наша рідна Батьківщина
Тож вивчаймо, діти, мову
веселкову, барвінкову.

А
Алфавіт вивчаймо з А:
Ананас, авто, айва.
А лікують від ангін —
Аспірін та анальгін.

Б
Білка била в барабан.
Бе! - за-бе-кав їй баран,
Бий тихіш, будь ласка, білко,
Бо розбудиш перепілку.

В
Вовк розлючено завив -
Вовк зайчати не зловив.
Він сердито крикнув:- Ну-у,
Я тебе ще дожену!

Г
Гуска плаче: - Га-га-га —
В гусака болить нога.
Гуска голуба гука
Годувати гусака.

Ґ
Ґалаґан прийшов до ґави,
Попросив у ґави кави,
І йому ґаздиня ґава
Налила дві чашки кави.

Д
Дятел дзьобом дуб довбав —
Дітям хатку будував.
Дрозд довбати так не міг —
Дятлу дрозд не допоміг.

Е
Ефа - пані екзотична:
Елегантна, симпатична.
Ефа - мешканка пустельна.
Ефа жалить всіх смертельно.

Є
Єгер в лісі єгерює —
Там і днює, і ночує.
Там єхидни та єноти —
Є у єгеря робота.

Ж
Жабеня жувало жуйку
І зустріло раптом Жучку.
Жучка каже жабеняті:
- Хочу жуйку пожувати.

З
Зайчик зиму зимував -
Білу шубку не знімав.
А зробилося тепленько -
Зняв її й надів сіреньку.

И
И — слова не починає.
Слів на И у нас немає.
В слові пишуть букви ці
Лиш в середині й в кінці.

І
Індик водить індичат
В дитсадочок до качат.
І навчились індичата
Розмовляти, як качата.

Ї
Їжачок гриби збирав —
Їжу дітям готував.
Їжачата їли все,
Що їм батько принесе.

Й
Йод — це ліки всім відомі.
Йод є майже в кожнім домі.
Боїмось ми йоду марно -
Йод лікує рани гарно.

К
Котик Мурчик полював,
Але мишку не впіймав.
Кішка котику сказала:
- Краще будем їсти сало.

Л
Лелеча ходило лісом.
Лелеча зустрілось з лисом...
У гнізді і мама, й тато,
Лиш немає лелечати.

М
Мавпа вчила мавпеня
Умиватися щодня.
Мавпеня тепер уміє
Мити хвіст і мити шию.

Н
Носоріг — на носі ріг,
Ніс рогатий свій беріг.
А тому стирчить і досі
В носорога ріг на носі.

О
Ослик осінню охрип —
Захворів, мабуть, на грип.
Ослик кашля, ослик чха
І хрипить: - Ох-а, ох-а.

П
Півник пісеньку співає -
Пастушка повідомляє,
Що корови на лужку:
- Прокидайсь! Ку-ку-рі-ку!

Р
Рак повільно рачкував —
Рак до річки прямував.
Раку з річки крячка кряче:
- Ти куди рачкуєш, раче?

С
Сонях в полі зупинився
І на сонце задивився.
Скоро й сам у день погожий
Сонях став на сонце схожий.

Т
Тигреня просило тата
На верблюді покатати.
- Та ти що ?! — промовив татко,-
То ж мале верблюденятко !

У
Утюжок заухав: — Ух-х!
Утюжка спитав утюг:
- Утомивсь? Усе покинь —
У коробці відпочинь.

Ф
Фазан ходить в очереті
В фіолетовім береті.
А в гнізді співає тихо
Фазанятам фазаниха.

Х
Ховрашок ходив химерно
І ховав за щоки зерна —
Запасався на останнє
Передзимне харчування.

Ц
Цап у цирку працював —
Цап цікаво танцював.
В цирк ходили цапенята
Подивитися на тата.

Ч
Чайка в човнику пливла
Через річку без весла.
Човник річкою несло,
Бо зламалося весло.

Ш
Швачка шапку швидко шила,
Час не гаяла — спішила.
Швачка мала поспішити,
Бо ще й шубу швачці шити.

Щ
Щітка справу знає чітко —
Чистить вправно зуби щітка.
Чистить лагідно, без крові,
Щоб були вони здорові.

Ю
Юнга — юний мариніст,
До малюнків має хист.
Юний юнга змалював
Сонце, море й пароплав.

Я
Якір, яблуко, ягня.
Перша літера в них - Я.
Але гарно знають діти:
Я - остання в алфавіті.

Ь
Знак пом'якшення. Цей знак
Не читається ніяк.
З ним, наприклад, кажем: галь-ка,
А без нього твердо: гал-ка.

Пригадаймо знову, діти:
Скільки літер в алфавіті?
І всі разом скажем так:
ТРИДЦЯТЬ ДВІ
ТА М'ЯКИЙ ЗНАК.

Окрім цього ще відомо,
Що є крапка(.) і є кома(,)
Віктор Дзюба

Весела абетка

А
Автобус їде по алеї.
Акація цвіте в садку.
А ми, зібравшися під нею,
Абетку вивчимо легку.

Б
Будинок білий біля річки
З балконами на кожен бік
Будують братик і сестричка,
Бо в них і батько будівник.

В
Веселі вишні вкрили віти,
Виблискують з височини.
Василько воду ллє на квіти,
Щоб вище виросли вони.

Г
Ґелгочуть під горою гуси.
В город забігло гусеня.
— Гиля, гиля! — гука Ганнуся,
Його з гороху виганя.

Д
Дубові дрова дід рубає
В дворі під деревом старим.
А дітвора допомагає
Носити дрова з двору в дім.

Е
Електрику містам і селам
Електростанції дають.
Колгоспники гуртом веселим
На елеватор хліб везуть.

Є
Єноти вивели гуляти
Своє єдине дитинча.
За їх сім’єю вовк зубатий
Єхидно стежить з-за куща.

Ж
Жуки дзижчать в садочку літом.
По стежці жабка — плиг та плиг!
Жоржини квітнуть жовтим цвітом,
Кружляють бджоли біля них.

З
Зима морозяна надворі.
Замети білі на землі.
Зоріють в небі ясні зорі.
Заснули зайчики малі.

Д
Дивись, який новий годинник
Висить на стінці нині в нас.
Усі години та хвилини
Ми вивчили, щоб знати час.

І
Івасик іграшками грався,
А по двору ішов індик.
Івась побачив і злякався
І від індика в дім утік.

Ї
Їжак покликав їсти й пити
Своїх маляток-їжачків.
Та не схотіли їсти діти, —
Він їхню їжу сам поїів.

Й
Йоржа впіймав на вудку Йосип,
Схопив і зойкнув: Ой-ой-ой!
Не знав, напевно, Йосип досі,
Який колючий йоржик той.

К
Качки край копанки клопочуть,
Качаток кличуть під комиш.
Кача впіймати кішка хоче.
Катруся киці каже: — Киш!

Л
Лелека ластівку питає:
— Хто вище всіх птахів літає?
— Літають люди вище всіх
На літаках своїх легких!

М
Ми з мамою в Москву поїдем,
В найкраще місто на землі!
Помчим в метро, в музеї підем
І побуваємо в Кремлі.

Н
На довгу нитку намистини
Настуся хоче нанизать.
Вона, напевно, буде нині
На нашім святі виступать.

О
Ось гляньте: з оленятком олень
У зоопарку нашім є .
Окрайком хліба тато Олин
З-за огорожі їм дає.

П
Похмуро плещуть хвилі в морі.
Пливе на північ пароплав.
В пургу і шторм в морськім просторі
Він путь до пристані проклав.

Р
Ромашки рвати ми ходили
Над річкою в рясній траві.
І раптом равлика зустріли
Із ріжками на голові.

С
Стоять під снігом сосни сонно.
Сидять на соснах снігурі.
Санчата на ставок з розгону
Скотились весело з гори.

Т
Тепер весна. Тарасів тато
На тракторі в степу весь час.
Як тато, трактористом стати
Також збирається Тарас.

У
Уранці йдуть учитись учні.
Учителька у школі жде.
Улянці нашій аж незручно:
Чому ж вона туди не йде?..

Ф
Фурчить, блищить на різні фарби
Фонтан веселий у садку.
В нім водить флот легкий та гарний
Федорка в білім фартушку.

Х
Хоч хвилі ходять і хлюпочуть,
Хоробрі наші хлопчаки
В човні хиткому їхати хочуть —
Вони хороші моряки!

Ц
Цапок водицю п’є з цеберка,
Скубе травицю на лужку.
Солодкий цукор чи цукерка —
Це теж цапкові до смаку.

Ч
Чубата чапля чваньковита
Через болото йде одна.
Чомусь з журавликом дружити
Не хоче капелька чудна.

Ш
Шматок сальця шукає мишка,
У нашій шафі шарудить.
Як шугоне на мишку кішка! —
А мишка шусть у шпарку вмить!

Щ
Ще дощ іде, періщить злива.
Щенятко вимокло, як хлющ.
А щиглик, щебетун щасливий,
Щебече, пурхнувши на кущ.

Ю
Юрасик любить працювати,
Він юний садівник, юннат.
З юрбою малюків завзятих
За школою він садить сад.

Я
Ялинка ясними вогнями
Яскраво світиться й сія.
Якраз до свята цими днями
Усю абетку вивчив я!

Ь
Ось день скінчивсь. Закрию книжку,
Бо скрізь вже тінь і лялька спить.
І я вкладусь в м’якеньке ліжко
І теж засну, як лялька, вмить!

Наталя Забіла