Театр "Актер"

Театр "Актор" виник 1987-го року як виклик тій жорстокій системі законів, де цікава роль - суперприз в лотерею, де актор - найбільш залежна істота, де забувають, що саме йому випадає щастя і відповідальність щовечора дивитися у вічі одночасно десяткам, сотням глядачів. Але існує ще один закон: того, хто мріє про сцену і не уявляє свого життя поза нею - Актора з великої літери, не зупинять ніякі системи, ніякі закони.
Акторська кар'єра художнього керівника театру "Актор", народного артиста України Валентина Шестопалова розпочалась в 11 років з головної ролі у виставі "Друг мой, Колька", а найпершим режисером - у Львові, в драмгуртку Палацу піонерів - став Роман Віктюк. Далі була студія в театрі ім.І.Франка, навчання у ГІТІСі в Москві, робота у Львові, тоді Київ - Театр Поезії, трупа театру російської драми ім. Лесі Українки. Здавалося б, карколомні можливості, але, на жаль, цікавих ролей пропонували мало. Сам Валентин Шестопалов зізнавався у одному з інтерв'ю: "Над чим працювати, коли нема ролей? А насамперед над собою.

Вчитися, поповнювати знання, вивчати життя, акторську роботу інших, готувати поетичні програми або моновистави, одне слово - формувати свою особистість, "шліфувати" професіоналізм. Усе згодиться. Іноді, навіть, аби довести своє право на цікаву роботу". І слова у Валентина Шестопалова не розходилися з ділом. У Київському державному академічному театрі російської драми він самостійно зробив і показав моновиставу "Записки божевільного" за М.Гоголем, але у репертуар театру вистава не увійшла. Саме тоді надійшов час реалізувати давню мрію - створити свій театр, де кредо і заповідь винесені у назву - "Актор".Перший сезон відкрився у квітні 1987-го виставою "Лавка" О.Гельмана - зворушливою, глибокою історією про чоловіка і жінку, котра починається як легкий флірт, а переростає у пошук взаєморозуміння і підтримки. Далі були "Записки божевільного" - ця моновистава набула особливого резонансу в театральному житті Києва, стала лауреатом багатьох конкурсів та фестивалів як в Україні, так і за кордоном. Обидві вистави й досі в репертуарі, й досі користуються величезною популярністю у глядача.