Сценарій-конспект проведення тематичного дня Незалежності України в дошкільному навчальному закладі «Моя країна – Україна»

Ранок. Святково прибраний майданчик дошкільного закладу. Звучить музика.

Ведучий. Сердечно вітаю Вас з визначною датою в історії нашої молодої держави: 24 серпня – Днем Незалежності. Бажаю Вам здійснення всіх мрій та кращого життя у вільній та демократичній країні.

Хлопчик:   24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення України незалежною, самостійною, демократичною державою.

Дівчинка:    З днем народження, незалежна Україно!

Сьогодні ми святкуємо  твою двадцяту річницю.

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну

У сні й наяву, вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Ведучий:

Сьогодні на вас чекають цікаві заняття, музичні та спортивні розваги, вікторини, конкурс малюнків на честь  свята Дня незалежності України. Запрошуємо вас в святково прибрані групові кімнати.

В групах  обладнані міні-музеї української творчості, виставки книжок українських письменників. Прихід в групу ляльки в українському національному костюмі з кошиком, в якому багато книжок з українськими казками, віршами, фольклорними збірками, з запрошенням на свято Дня незалежності України.

ІІ. Інформаційний етап.

Заняття з народознавства   «У спадщину маленьким українцям святині – символи вільної України » (Додаток 2)

ІІІ. Репродуктивний етап.

Прогулянка:

Конкурс малюнків. «Наша рідна Україна»

Бесіда. Національні символи нашої держави.

Трудова діяльність.

Праця в квітнику. Нагадати дітям про символічне значення квітів. Виготовлення медалі для учасників проекту ( або прапору, гербу України для учасників свята).

Українські народні рухливі ігри.

Гра  “У сірого вовка”.

Порахувати, хто вовк:

На камені, на ломені,

Вирвав травку,

Положив на лавку,

Хто видіон,

Той пішов вон.

Решта – “вівці”. Вони розбігаються, рвуть травичку, приказуючи: Щиплю, щиплю травку

Сірому вовку на лопатку!

Кидають пучечки трави на “вовка” й тікають. А він їх ловить. Кого спіймає, той стає вовком.

Гра «Іваночку, покинь схованочку»

Мета: Розвивати спритність, швидкість бігу.

Хід гри: Обирається Іванко. Повертається до стіни обличчям. Діти стають гуртом і промовляють:

Іваночку, Іваночку,

Покинь свою схованочку.

Раз, два, три – кого схочеш,

То злови.

Діти тікають, Іванко їх ловить.

Гра «Галя по садочку ходила..»

Посередині кімнати або майданчика поставлено два стільчика спинками один до одного. На одному стільчику квітка, це – «садок». Діти стоять у колі, одна дитина (Галя) з хусточкою в руках стоїть біля квітки.

На слова:

Галя по садочку ходила,

Хусточку біленьку загубила,

Ходить по садочку, блукає,

Хусточку біленьку шукає

Діти йдуть по колу вліво. Галя ходить усередині кола біля квітки і на слово «згубила» залишає хустинку на стільчику, біля квітки, а сама переходить на другу сторону, до сидіння стільчика, й удає, що шукає хустинку. Потім сідає на стілець.

На слова:

Не журися, Галю – серденько,

Ми знайшли хустинку біленьку,

У садочку, біля малини,

Під зеленим листом тернини

діти йдуть по колу вправо і зупиняються. Одна дитина, визначена вихователькою, підходить до стільчика з квіткою, бере хустинку і промовляє:

Ти, Галю, хустину не шукай, Хто знайшов, відгадай!

Якщо Галя, не оглядаючись, відгадає голос дитини, вони міняються місцями. Гра повторюється.

ІV.  Творчий етап.

 Музичне тематичне  заняття.

Україна – моя Батьківщина.

Тематичне музичне заняття для дітей старшого дошкільного віку, присвячене Дню Незалежності України

Зала прикрашена творами народного декоративно-вжиткового мистецтва з різних регіонів України, репродукціями з картин українських художників. Попід центральною стіною (посере­дині) на підлозі стоїть ледь розгорнута велика саморобна книж­ка “Україна — моя Батьківщина”. Кожна її сторінка оформлена відповідно до плану заняття.

Під звучання “Козацького маршу” Є. Адамцевича дошкільнята заходять до зали.

Музкерівник. Подивіться, діти, як гарно прикрашена зала! Знаєте чому? Тому що дитячий садок готувався до Дня Незалежності України — великого свята, яке 24 серп­ня відзначає наша держава. Сьогоднішнє заняття й при­свячене йому.

У цей знаменний день, малята, Вітаю вас зі славним святом. Ми помандруєм з вами нині По нашій рідній Україні.

— А здійснити цікаву мандрівку нам допоможе ось ця чудова книжка: “Україна — моя Батьківщина”. Ми подоро­жуватимемо по її сторінках. Отож рушаймо й берімо з со­бою в дорогу бадьору пісню.

Діти з піснею “Над землею сонце встало” (див. додаток) крокують по залі й зупиняються навпроти книжки. Музкерівник розгортає її — на першій сторінці вміщено карту України.

Музкерівник. Відкриває нашу книжку карта України. На ній позначені річки, моря, міста. За своїми розмірами наша країна досить велика. Безліч річок, великих і малих, несуть свої води в різні куточки української землі та за її межі. Серед них одна з найбільших річок у Європі — кра­сень Дніпро. На його берегах стоїть столиця нашої дер­жави. Хто назве це місто? (Діти відповідають). Україна — самостійна, незалежна й сильна держава, яку визнають усі країни світу. А чим для кожного з нас є Україна? Так, це наша Батьківщина, прославлена у віршах та піснях. Хто з вас, діти, хоче прочитати вірша про Україну? Діти за бажанням читають вірші. Наприклад:

Моя Батьківщина

Моя рідна Батьківщина       Українець з вами я.

Має назву Україна.              Є у мене рідна мова,

В мене нація своя —           Де вкраїнське кожне слово.

(Олексій Довгий)

Музкерівник запрошує дітей заспівати пісню “Моя Україна” (див.   додаток).

Музкерівник. Перегортаємо наступну сторінку книжки.

На розвороті вміщено картинки, які ілюструють трудове життя людей: жнива, збирання городини та садовини, працю шах­тарів тощо.

— Подивіться, малята, про що розповідають нам ці сто­рінки? (Діти відповідають). Так, українська земля щедра й багата. Тут вирощують хліб, городину й садовину, видо­бувають вугілля й руду. На наших заводах виплавляють сталь, виготовляють різноманітні машини та вироби. Але найбільше багатство держави — то люди. Своєю працею вони зміцнюють її, роблять іще багатшою.

День Незалежності України припадає на гарячу пору жнив. І навіть у цей святковий день трудівники села не полишають полів, щоб вчасно зібрати врожай для нашої держави.

Виконується “Танок з колосками” на музику І. Кишка та піс­ня А. Філіпенка “Урожайна”. (Див.: Музично-ритмічні ігри в дитячому садку, вип. 3. — К, “Музична Україна”, 1983 р.).

Музкерівник. А ця сторінка книжки познайомить вас із мистецтвом нашого народу. Погляньте на вишивки вмілих українських майстринь. Кожна з них по-своєму гарна й неповторна. У вишиваних візерунках переплелися різно­колірні ниточки. Які кольори тут переважають? (Порівню­ються роботи майстрів із центральної та західної України. Полісся). Ви бачите, що роботи вишивальниць із різних областей України неоднакові. У візерунках на сорочках, рушниках, килимах люди відтворювали красу рідної землі: на Поліссі — голубу барву квіток льону, на Закарпатті — різнобарв’я Карпат. А от на Київщині у вишивках перева­жають червоний та чорний кольори, як радість і журба, що завжди йдуть поруч у житті людини. Наші дівчатка теж колись добре вишиватимуть, а сьогодні вони танцювати­муть із рушничками.

Дівчатка виконують танок з рушниками (за вибором музке-рівника або за матеріалами “ДВ”, 2002 р., № 8) та пісню”Вишиванка”(“ДВ”, 2001 р., № 5).

Музкерівник. Чимало добрих майстрів мешкають в Україні. Вироби гончарів, різьбярів по дереву, твори на­родних художників, музик знані у світі. Народ любить сво­їх умільців і складає про них пісні. Про весело’го шевчика нам зараз заспівають хлопчики. Виконується народна пісня-гра “Шевчик” (див. додаток).

Музкерівник. А маленькі діти, які ще тільки потроху прилучаються до праці, закріплюють свої навички в іграх. Запрошую і вас до народної дитячої гри. Проводиться гра “Ой Василю, товаришу” (див   додаток)

Музкерівник. Коли говоримо про мистецтво нашого народу, то не можемо не згадати мелодійну українську пісню та запальний танок. Діти виконують пісню “Земле моя рідна” (див. додаток)

Музкерівник. Веселим українським таночком ми за­вершуємо подорож по сторінці “Мистецтво рідного краю”. Виконується “Жартівливий танок” (див.   додаток).

Музкеріник. Остання сторінка книжки має назву “Рід­на хата”. Для кожного з нас Батьківщина починається з рідної домівки, де ми народилися й зростаємо, де нас огортають любов’ю і турботою найрідніші у світі люди. Хто ж ці люди, діти? (Діти відповідають: мама, тато, бабу­ся, дідусь).