Гарні вірші про природу для наймолодших

Ввелика підбірка про природу та природні явища. Віршики зібрані для дітей різних вікових груп – короткі варіанти для дошкільнят, а також вірші для учнів початкових класів.

Короткі вірші для малят

Звечоріло, ніч заходить,
місяць з хмари не виходить,
ані зіроньки не мріє,
тільки сніг кругом біліє.

Ми посадим липи та клени —
буде наше місто зелене.
Ми посадим в полі тополі —
хай вони зростають поволі.

Взимку сонечко не гріє,
Гріти взимку не уміє,
Сили в сонечка нема,
Бо замучила зима.

ВЕСНЯНІ ДНІ

Прийшла весна,
А з нею й травень
Усе навколо зацвіло:
дерева, квіти, трави, птахи –
Все, наче в казці, ожило!

Тече річка
невеличка.
Коло річки –
печеричка.

Дрібен дощик
впав на річку
і сполохав
печеричку.

Кущ калини у долині
Білим цвітом квітне нині.
І лунають на калині
Ніжні співи солов’їні.

ХМАРИНКИ

Хмарка-дощик,
Хмарка-сніг,
Хмарка-татко, хмарка-дід
Цілий день
Пливуть по небу,
Обіцяють дощ і сніг.

Вірші про природу для початкової школи

Ще навколо біло-біло,
Та вже сонечко пригріло.
І з-під стріхи: капу-капу!
— Прямо цуцику на лапу.
Цуцик носа підставляє,
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам весняним.

Берізонько, берізонько,
ти, мавко лісова,
зелені твої кіски
вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі
у травах і кущах,
і білі свої ноги
все миєш на дощах.

Прошу вас, із берези
ви соку не точіть,
ви краще їй сестричку
зелену посадіть.

ВИЙДИ, СОНЕЧКО

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.

Біла хмара в синій блузі
Низько-низько так висить:
Що там робиться на лузі?
Може, квіточки полить?
Може, вже засохли віти?
Травам нічого попить?
Будуть верби зеленіти,
Ось лиш дощик прилетить.

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
уквітчала її рястом,
барвінком укрила.

І на полі жайворонок,
соловейко в гаї землю,
убрану весною,
вранці зустрічають.

ХМАРИНКА

Запнувшись в блакитну хустинку,
По небу пливла хмаринка.
Та раптом зірвався вітер —
Нема їй куди подітись.
Зірвала мерщій хустинку —
Закапали з неї краплинки.
Так хмарка од вітру тікала,
Землю дощиком поливала.

В білу хмарку, ніби в кошик,
Цілий день збирався дощик.
Потім вітерець у ліс
Дощик в кошику поніс.
Та коли летів над полем,
Зачепився за тополю,
Перекинув хмарку-кошик
І на поле випав дощик…
Пораділи і зайчата,
І хлоп’ята, і дівчата,
Пораділи й добрі люди —
Урожай чудовим буде!