Леонід Куліш-Зіньків. Вірші про 12 місяців року зі збірки "Сонячний дощик"

Грудень

Десь сховався Листопад
І не скоро буде.
Завітав до нас у сад
Молоденький Грудень.
- Стало біло у дворі,
Подивись, мій синку,
Прилетіли снігурі
На твою калинку.
Не злякаймо
вранці ми
Їх, червоногрудих,
Будуть хай серед зими,
Де хороші люди.

Січень 

Січень в січні аж сичав:
- Я морозити почав,
- У неділю й серед будня
- Холодніший брат Грудня.
- Варто тільки розізлиться,
- То залізу й в рукавиці,
- І під теплий твій кожух –
- Ух!

Лютий

Тепло вдягнутий і взутий
Ходить-бродить місяць
Лютий.
Борода, мов білий сніг,
Ще й кожух овечий.
Скрізь лунає щирий сміх
Нашої малечі:
- Діду, діду, ви куди
Разом з хуртовиною?
- Я тікаю від біди 
Березень за спиною.

Березень

По засніженій дорозі,
Понад полем за селом,
Їхав Березень на возі –
В полудрабках віз тепло.
День-дзень-дзень! –
Дзвіночки чути.
Все: скінчилася зима,
Втік далеко місяць Лютий,
Не шукай його дарма.
Першим проліскам в діброві
День весни стрічати час.
Ніжні котики вербові
Посміхнулися до нас.

Квітень

Світить сонце,
Пахнуть квіти,
Зелен-трави у росі.
- Добрий ранок,
Любий Квітень! – 
Ми гукаємо усі.

Травень

Пройшов Травень
Серед трав,
Травинку кожну
В руку брав.
Трава зелена,
Травень теплий,
Нехай косар
Вже косу клепле.

Червень

Відцвіли дерева пишні
У зеленому саду,
Я до Червня вже по вишні
Із сестричкою іду.
Ми гукаємо до нені:
- Ой, які ж вони смачні! –
Сипле Червень їх у жмені
І сестричці, і мені.

Липень

Липень запитав у липи:
- Чи до тебе бджоли липли?
- Липли, - каже, - і гули,
Меду стільки вже взяли,
Буде взимку для малечі
І на ранок, і на вечір.

Серпень

Серпень просить коваля:
- Серп потрібний, діду,
Бо достигли на полях
Пшениці і жито.
Золотіють в колосках
Ген за небокраєм,
Стануть в маминих руках
Чудо-короваєм.

Вересень

Підем в ліс у вересні
Залюбки,
Де в шовковім вересі
Є грибки.
Білка під ліщиною
Стриб та стриб –
Знову під ялиною
Білий гриб.
Маслючків малесеньких
Хоч греби.
Дякуємо, Вересню,
За гриби.

Жовтень

Жовте поле, жовтий ліс,
На деревах жовтий лист.
Усе жовте навкруги,
Навіть річки береги,
Бо у осені в руці
Тільки жовті олівці.

Листопад

На доріжку
Невпопад
Кида листя
Листопад.
Стелить землю
Рудим листом,
Бо зима
Уже
за містом.