Жартівливі вірші Грицька Бойка про школу

Ці вірші-смішинки сподобаються кожному маленькому учню. Автор дотепно описує шкільне навчання у простій віршованій формі. Наш сайт  підготував підбірку віршиків Грицька Бойка для учнів початкових класів.

АБИ НЕ ЗАПІЗНИТИСЯ

Мама черепаха
В серпні перший раз
Проводжала сина
В школу, в перший клас.
А чому це в серпні?
Ясно нам чому:
Щоб не запізнитись
На урок йому!

ЗМАГАННЯ

— Чого з ганчірками весь клас?
— За чистоту змагання в нас!
— Ну, а чого так розкричались?
— Бо ми за тишу вже змагались!

А ДЕ ІВАНКО?

— Де Іванко? — запитав наш учитель Тому.
— Та він ногу поламав і побіг додому!

ПОЯСНИЛА

— Чого увесь урок ти, Лідо,
пасешся в зошиті сусіда?
— Перевіряю я Семена:
чи вірно він списав у мене?

ДЕ БУКВАРИК?

— Де твій букварик?
— В портфелі новому.

— Ну, а портфель де?
— У столику дома.

— Взяв би із столу.
— Так стіл же замкнувся…

— То відімкнув би.
— Ключа я забувся…

— Де ж це той ключ?
— У портфелі новому.

— Ну, а портфель де?
— У столику дома.

ПОБІГ І ПРИБІГ

— Розкажи, як в змаганнях шкільних
Ти із бігу усіх переміг?..
— Ну, спочатку я, значить, — побіг,
Ну, а потім я, значить,— прибіг!

ТЕЖ САМЕ

— Ну, хіба таке годиться?!
В тебе знову одиниця!
— А мене сьогодні, мамо,
Запитали знов те ж саме!

ЗА ЩО ДВІЙКА!

— За що двійка?
— За казки!
— Що? Не вмів читати?
— Ні, я добре прочитав,
Можу й розказати…

— За що ж двійка?
— За казки!
— Ну й задав мороку!..
— Ох, на співах я читав
Їх під час уроку…

ШВИДКО ВІДПОВІВ

Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів…
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п’ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те…

КРУТЬКО

Толі в класі не сидиться,
Непосиді все б крутиться.
То щипа свого сусіда,
То поглядує навкруг,
То під партою обіда,
То на парті ловить мух…

Хтось запитує у Толі:
– Ти завжди крутько такий?
– Ні, не кожен день я в школі,
У неділю ж — вихідний!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шкільний етикет – правила поведінки в школі у 30 віршах 

ХТО ЧИМ ХВАЛИТЬСЯ

— Починаю я завжди
Першим перекличку!

— А я першим на труді
Вистругав поличку!

— А я першим весь урок
Руку підіймаю!

— А я… першим на дзвінок
З класу вибігаю!!!

ОБІЦЯЛЬНИК

Митрофанка в школі й дома
Обіцяльником звемо ми.
Та і як його не звать?—
Любить хлопець обіцять.

Тільки те, що обіцяє,
Він одразу ж забуває…

Всі сміються з Митрофанка:
– На наступних зборах ланки,
Коли будеш виступать,
Обіцяй… НЕ ОБІЦЯТЬ!

ШПАРГАЛКА-ВИРУЧАЛКА

В класі в нас
Є Панас,—
Маєм з ним мороку:
Без шпаргалки-виручалки
Він не ступить кроку.
Він без «НЕ»
Не дихне,—
Тільки й чуть від нього:
“Я НЕ знаю, я НЕ вмію,
Я НЕ чув такого”.

От якраз
Наш Панас
Знову біля дошки,—
Та домашнього завдання
Він не зна нітрошки.
Він стоїть
І мовчить,—
Сум в очах у нього…
Та шпаргалка-виручалка
Ось летить під ноги.

Озирнувсь
І нагнувсь,
Вчитель не побачив.
Та шпаргалку прочитавши,
Він ледь-ледь не плаче.
Бо написано
В ній
Так було Панасу:
«Не надійся на шпаргалку!»
Це від всього класу.

ЗАГОРДИЛАСЬ

Серед кращих учениць
В обласній газеті
Усміхалась читачам
Оля на портреті.

Цілу дюжину газет
Накупила Оля —
Дарувала всім своїм
Подругам у школі.

А сестричка по селу
Довго щебетала:
«Нашу Олечку тепер
Вся країна взнала!»

Запишалося дівча,
Подруг сторониться.
Стала Олечка на всіх
Звисока дивиться.

Йде, а кирпа догори,—
Загордилась дуже…
Ми гукнули:— Подивись,
Ти зайшла в калюжу!