Пословицы и поговорки о семье

Пословицы и поговорки семье

А ну, сочтемся своими: бабушкин внучатый козел тещиной курице как пришелся?

Баба-бабушка, золотая сударушка! Бога молишь, хлебцем кормишь, дом бережешь, добро стережешь.

Близкая родня: наша Марина вашей Катерине двоюродная Прасковья.

Брат брата не выдаст.

Брат с братом на медведя ходят.

Братская любовь крепче каменной стены.

Была б моя бабуся, никого не боюся; бабушка — Щиток, кулак — молоток.

В гостях хорошо, а дома лучше.

В дружной семье и в холод тепло.

В недружной семье добра не бывает.

В прилежном доме густо, а в ленивом доме пусто.

В своей семье всяк сам большой.

В своей семье какой расчет?

В своем доме и стены помогают.

В семье и каша гуще.

В семье разлад, так и дому не рад.

В семье согласно, так идет дело прекрасно.

В семье, где нет согласия, добра не бывает.

В семью, где лад, счастье дорогу не забывает.

В хорошей семье хорошие дети растут.

Везде хорошо, но дома лучше.

Вся семья вместе, так и душа на месте.

Где мир да лад, там и Божья благодать.

Где совет — там и свет, где согласье — там и Бог.

Густая каша семьи не разгонит.

Двойня — и счастья вдвое.

Девичье смиренье дороже ожерелья.

Дерево держится корнями, а человек семьей.

Дети родителям не судьи.

Для внука дедушка — ум, а бабушка — душа.

Доброе братство лучше богатства.

Дом согревает не печь, а любовь и согласие.

Дома все споро, а вчуже житье хуже.

Дочерьми красуются, сыновьями в почете живут.

Дружная семья не знает печали.

Жизнь родителей в детях.

За общим столом еда вкуснее.

Земля без воды мертва, человек без семьи — пустоцвет.

И ворона воронят хвалит.

Каков брат, такова и сестра.

Княжна хороша, и барыня хороша, а живет красна и наша сестра.

Когда нет семьи, так и дома нет.

Коли внучек маю, так и сказки знаю.

Куда мать, туда и дитя.

Лучших братьев и сестер не бывает.

Люблю своих детей, но внуки милей.

Любовь братская крепче каменных стен.

Любовь да совет — там горя нет.

Любящая мать — душа семьи и украшение жизни.

Материнская молитва со дна моря достает.

Материнский гнев, что весенний снег: и много его выпадет, да скоро растает.

Мать всякому делу голова.

Мать кормит детей, как земля людей.

Мать приветная — ограда каменная.

Мы родные: ваши собаки ели, а наши на ваших через плетень глядели.

На что и клад, когда в семье лад.

Намеки да попреки — семейные пороки.

Не будет добра, коли в семье вражда.

Не прячь свои неудачи от родителей.

Нет добра, коли меж своими вражда.

Нет друга супротив родного брата.

Отец наказывает, отец и хвалит.

Отца с матерью почитать — горя не знать.

При солнышке тепло, при матери добро.

Родителей чти — не собьешься с истинного пути.

Родители трудолюбивы — и дети не ленивы.

Родительское слово мимо не молвится.

Свои люди — сочтемся.

Свой дом — не чужой: из него не уйдешь.

Свой своему не враг.

Свой со своим считайся, а чужой не вступайся.

Семейное согласие всего дороже.

Семейный горшок всегда кипит.

Семье, где помогают друг другу, беды не страшны.

Семьей дорожить — счастливым быть.

Семьей и горох молотят.

Семья без детей, что цветок без запаха.

Семья — опора счастья.

Семья в куче, не страшна и туча.

Семья дает человеку путевку в жизнь.

Семья крепка ладом.

Семья сильна, когда над ней крыша одна.

Сердце матери греет лучше солнца.

Сердце матери отходчиво.

Сестра с сестрою, как река с водою.

Согласие да лад — в семье клад.

Согласную семью и горе не берет.

Согласье в семье — богатство.

Ссора в своей семье — до первого взгляда.

Старший брат как второй отец.

Счастье родителей — честность и трудолюбие детей.

Сын да дочь — ясно солнце, светел месяц.

Терпенью матери нет предела.

Тому не о чем тужить, кто умеет домом жить.

У кого есть бабушка и дед, тот не ведает бед.

У милого дитяти много имен.

Хоть тесно, да лучше вместе.

Чего не хочешь сестре и брату, того не желай и своим обидчикам.

Человек без братьев и сестер — одинокое дерево.

Человек без семьи, что дерево без плодов.

Что есть — вместе, чего нет — пополам.

Прислів’я та приказки про родину

• Одна мати вірна порада.
• Нема того краму, щоб купити маму.
• Все купиш, лише тата й мами — ні.
• Матері ні купити, ні заслужити.
• Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
• Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.
• Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане.
• Мати одною рукою б’є, а другою гладить.
• Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.
• Сліпе щеня і те до матері лізе.
• На сонці тепло, а біля матері добре.
• Дитина плаче, а матері боляче.
• У дитини заболить пальчик, а в мами — серце.
• Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.
• Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого.
• У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.
• Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна.
• Мене мати цілий вік дурила: Казала «битиму», та й не била.
• Мачушине добро, як зимнєє тепло.
• Мати б’є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.
• Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.
• Вдовець — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
• Отець умре — то півсироти дитина, а мати — то вже цілая сиротина.
• Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.
• По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
• Поки діда, поти й хліба.
• Поки баби, поти й ради.
• Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.
• Які мамка й татко, таке й дитятко.
• Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
• З кривого дерева крива й тінь.
• Яке волокно, таке й полотно.
• Яке коріння, таке й насіння.
• Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.
• Який дуб, такий тин; який батько, такий син.
• Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.
• Які самі, такі й сини.
• Яка мама — така сама.
• Яке зіллячко, таке й сім’ячко.
• Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.
• Від лося — лосята, а від свині — поросята.
• Добра то дитина: коли спить, то не плаче.
• Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!

Прислів’я про батьків

• Багато няньок — дитина без носа.
• Син мій, а розум у нього свій.
• Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.
• Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!
• Малі діти — малий клопіт; великі діти — великий клопіт.
• Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім.
• Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець.
• Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.
• Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі
• Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.
• Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться.
• Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
• Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу.
• Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
• Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.

Приказки про родину

• Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
• І в лиху годину не кидай дружину!
• Найлучча спілка — чоловік і жінка!
• Всяка пташка своє гніздо знає.
• Як люба дружина, то люба й в ряднині.
• Живуть між собою, як риба з водою.
• Чоловік у домі — голова, а жінка — душа.
• Без хазяїна двір, а без хазяйки хата, плаче.
• Хату руки держать.
• Жінка за три угли хату держить, а чоловік за один.
• Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині димом.
• На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.
• Краще жінка сварлива,: ніж дурна.
• Парочка — Мартин та Одарочка!
• Яке дибало, таке й здибало.
• Які коні, такий віз, який їхав, таку й віз.
• Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє.
• Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого ухопиться.
• Рідня — серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.
• При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — нема й родини.

Прислів’я про родину

• Рід великий, а пообідать ніде.
• Обідала не обідала, аби рід одвідала.
• Як до такого роду, то краще з моста в воду.
• Близька рідня — на одному сонці онучі сушили.
• Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали.
• Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
• Його мати моїй матері двоюрідна Параска.
• Василь бабі сестра у перших.
• Такий родич, як чорт козі дядько.
• До свого роду — хоч через воду.