Стихи первоклассникам, на 1 сентября, про школу
Первый раз в первый класс
Татьяна Бокова
Вот осень на дворе.
Птицы к югу полетели.
Значит, время детворе
Книжки складывать в портфели.
В первый раз заходят в класс
Первоклашки-новосёлы.
Оторвать не могут глаз
От просторной светлой школы.
Все за парты. Вот тетрадь.
Взяли в руки ручки смело...
Хватит бегать и играть,
Мы займёмся взрослым делом!
Пусть нас спросят у доски -
Всем мы с гордостью ответим:
МЫ ТЕПЕРЬ УЧЕНИКИ,
А НЕ МАЛЕНЬКИЕ ДЕТИ!
Важный день
С. В. Михалков
Белый листик с цифрой красной!
Это значит - выходной!
Это - солнечный и ясный,
Первомайский день весной!
Много дней таких желанных
В феврале и в ноябре,
Красных чисел долгожданных
В отрывном календаре!
Этим дням ребята рады,
Этих чисел ждут они,
Потому что все парады
Происходят в эти дни.
Но средь многих воскресений
И особых дней в году
Есть обычный день осенний
В славном праздничном ряду.
Красной цифрой не отмечен
Этот день в календаре
И флажками не расцвечен
Возле дома, на дворе.
По одной простой примете
Узнаем мы этот день:
По идущим в школу детям
Городов и деревень,
По веселому волненью
На лице учеников,
По особому смущенью
Семилетних новичков...
И пускай немало славных
Разных дней в календаре,
Но один из самых главных -
Самый первый в сентябре!
Первое сентября
М. Садовский
Этот день для меня
Очень грустный,
Хоть обед в этот день
Очень вкусный.
Брат мой
В форме ушёл
На урок,
А я
Дом сторожу.
Как щенок.
Ну и пусть,
Ну и пусть,
Ну и пусть,
А зато я
С котёнком займусь!
Я учителем буду,
А кот
На урок ко мне
В форме придёт.
Я чернила достал
И тетрадь,
Чтобы с Васькой
Уроки писать.
Васька
Носом чернильницу ткнул,
Со стола
Перепрыгнул на стул.
Выгнул спину,
Подёргал хвостом
И, мяукнув,
Исчез под столом.
По квартире
Я Ваську искал
И повсюду
его доставал.
Только с люстры
Согнать я не смог...
Интересно прошёл наш урок.
Эх,
Но после такого разгрома
Мама
Выгнала Ваську из дома.
Урок листопада
В. Берестов
- А дальше, ребята, урок листопада.
Поэтому в класс возвращаться не надо.
Звонок прозвенит, одевайтесь скорей
И ждите меня возле школьных дверей.
И парами, парами следом за нею.
За милой учительницей своею,
Торжественно мы покидаем село.
А в лужи с лужаек листву намело.
Глядите! На ёлочках тёмных в подлеске
Кленовые листья горят, как подвески.
Нагнитесь за самым красивым листом
В прожилках малиновых на золотом.
Запомните все, как земля засыпает,
Как ветер листвою её засыпает.
***
А. Пушкин
Уж небо осенью дышало,
Уж реже солнышко блистало.
Короче становился день,
Лесов таинственная сень
С печальным шумом обнажалась,
Ложился на поля туман,
Гусей крикливых караван
Тянулся к югу: приближалась
Стоял ноябрь уж у двора.
***
А. Фет
Ласточки пропали,
А вчера зарёй
Все грачи летали
Вон над той горой.
С вечера всё спится,
На дворе темно.
Лист сухой валится,
Ночью ветер злится
Да стучит в окно.
Зайчик
А. Блок
Маленькому зайчику
На сырой ложбинке
Прежде глазки тешили
Белые цветочки...
Осенью расплакались
Тонкие былинки,
Лапки наступают
На жёлтые листочки.
Хмурая, дождливая
Наступила осень,
Всю капусту сняли,
Нечего украсть.
Бедный зайчик прыгает
Возле мокрых сосен,
Страшно в лапы волку
Серому попасть...
Думает о лете,
Прижимает уши,
Па небо косится -
Неба не видать...
Только б потеплее.
Только бы посуше...
Очень неприятно
По воде ступать!
Листопад
Е. Трутнева
Под ногой похрустывают льдинки,
Ничего не видно. Темнота.
И шуршат листочки-невидимки,
Облетая с каждого куста.
Осень ходит по дорогам лета.
Всё притихло, отдыхать легло.
Только в небе празднично от света -
Небо все созвездия зажгло!..
С золотыми листиками схожи,
Звёзды с неба сыплются... летят...
Будто в тёмном, звёздном небе тоже
Наступил осенний листопад.
Кончилось лето
О. Дриз
Пол не скрипит,
Отдыхает порог -
Покинули дачу
Топ-топ
И прыг-скок.
В комнатах пусто,
Тишь, полумрак -
Уехали в город
Дзинь-дзинь
И тик-так.
Падают листья
В уснувшем саду -
Автобус увёз
Трам-там-там
И ду-ду.
Кукла лежит
В пожелтевшей траве:
Листик - как шапочка
На голове.
Ей с каждым днём
Всё грустней и грустней..
Что же автобус
Не едет за ней?
******
В первый раз в первый класс
Мы шагаем дружно!
Много нас, много нас, -
Нам учиться нужно!
Научиться считать,
И читать учебник,
Чтобы смог каждый стать
Умным, как волшебник!
Хороши карандаши,
Чистые страницы!
Мы пришли, малыши!
Чтобы здесь учиться!
Мы идем в первый класс, -
Всей гурьбой веселой!
Принимай, школа, нас!
Здравствуй, здравствуй, школа!
******
1-й.
Мне дома не сидится,
Мне хочется играть.
Хочу скорей учиться
И первоклашкой стать.
2-й.
Бежал и я вприпрыжку,
Боялся опоздать.
Едва портфель под мышку
Успела мама дать.
3-й.
Не буду я лениться,
Все буду успевать.
Хочу я научиться
Читать, писать, считать.
4-й.
Теперь-то жизнь другая
Наступит у меня.
Ой, мама дорогая!
Какой же взрослый я!
5-й.
Наш первый самый-самый
Звени, звени, звонок!
Домой идите, мамы!
Пора нам на урок!
Э. Н. Большакова
*****
1-й.
Здравствуй, год учебный, школьный!
Всюду вас, ученики,
Перезвоном колокольным
Славят школьные звонки!
2-й.
Улыбается прохожий,
Видя праздничных ребят:
В школе он учился тоже,
Только много лет назад.
3-й.
Все завидуют невольно,
Повзрослевшей детворе,
И гремит звонок на школьном
Шумном праздничном дворе.
4-й.
Здравствуй, год учебный, школьный!
В добрый путь, ученики!
Перезвоном колокольным
Пусть звенят, звенят звонки!
Э. Н. Большакова
*****
В школу
Агния Барто
Почему сегодня Петя
Просыпался десять раз?
Потому что он сегодня
Поступает в первый класс.
Он теперь не просто мальчик,
А теперь он новичок.
У него на новой куртке
Отложной воротничок.
Он проснулся ночью темной,
Было только три часа.
Он ужасно испугался,
Что урок уж начался.
Он оделся в две минуты,
Со стола схватил пенал.
Папа бросился вдогонку,
У дверей его догнал.
За стеной соседи встали,
Электричество зажгли,
За стеной соседи встали,
А потом опять легли.
Разбудил он всю квартиру,
До утра заснуть не мог.
Даже бабушке приснилось,
Что твердит она урок.
Даже дедушке приснилось,
Что стоит он у доски
И не может он на карте
Отыскать Москвы-реки.
Почему сегодня Петя
Просыпался десять раз?
Потому что он сегодня
Поступает в первый класс.
По дороге в класс
Агния Барто
Спешил Никита на урок,
Шел не сбавляя шага,
Вдруг на него рычит щенок,
Кудлатая дворняга.
Никита - взрослый! Он не трус!
Но шла Танюша рядом,
Она сказала: - Ой, боюсь!-
И сразу слезы градом.
Но тут ее Никита спас,
Он проявил отвагу,
Сказал: - Иди спокойно в класс!-
И отогнал дворнягу.
Его Танюша по пути
Благодарит за смелость.
Еще разок ее спасти
Никите захотелось.
- Ты потеряешься в лесу,
А я приду - тебя спасу!-
Он предложил Танюшке.
- Ну нет!- ответила она. -
Я не пойду гулять одна,
Со мной пойдут подружки.
- Ты можешь в речке утонуть!
Вот утони когда-нибудь!-
Ей предложил Никита. -
Не дам тебе пойти ко дну!
- Я и сама не утону!-
Она в ответ сердито.
Она его не поняла...
Но ведь не в этом дело!
Он всю дорогу до угла
Спасал Танюшу смело.
В мечтах ее от волка спас...
Но тут пришли ребята в класс.
Первый урок
Агния Барто
Я на уроке в первый раз.
Теперь я ученица.
Вошла учительница в класс,-
Вставать или садиться?
Как надо парту открывать,
Не знала я сначала,
И я не знала, как вставать,
Чтоб парта не стучала.
Мне говорят - иди к доске,-
Я руку поднимаю.
А как перо держать в руке,
Совсем не понимаю.
Как много школьников у нас!
У нас четыре Аси,
Четыре Васи, пять Марусь
И два Петровых в классе.
Я на уроке в первый раз,
Теперь я ученица.
На парте правильно сижу,
Хотя мне не сидится.
Звонки
Агния Барто
Я Володины отметки
Узнаю без дневника.
Если брат приходит
С тройкой,
Раздается три звонка.
Если вдруг у нас
В квартире
Начинается трезвон -
Значит, пять
Или четыре
Получил сегодня он.
Если он приходит
С двойкой -
Слышу я издалека:
Раздается два коротких,
Нерешительных
Звонка.
Ну, а если
Единица,
Он тихонько
В дверь стучится.
* * *
Агния Барто
Сегодня классная доска
Сказала мелу свысока:
- Смотри, с меня не сводит глаз
Весь класс!
А ты - пачкун!
Спасибо мокрой тряпке,
Что стерла за тобою грязь:
Твои каракули, крючки, царапки!
- Эх ты, хвастунья! -
Тряпка возразила. -
В тебе ли сила?
Когда бы не писал слова и цифры Мел, -
Никто бы на тебя и не смотрел!
* * *
Агния Барто
Слыхали радостную весть?
Мне скоро будет ровно шесть!
А если человеку шесть,
И у него тетрадки есть,
И ранец есть, и форма есть,
И счетных палочек не счесть,
И он читать старается,
То значит он (вернее, я),
То значит он (вернее, я),
Он в школу собирается!
Дедушкина внучка
Агния Барто
Шагает утром в школы
Вся юная Москва,
Народ твердит глаголы
И сложные слова.
А Клава-ученица
С утра в машине мчится
По Садовому кольцу
Прямо к школьному крыльцу.
Учитель седовласый
Пешком приходит в классы,
А Клавочка — в машине.
А по какой причине
И по какому праву
Везет машина Клаву?
— Я дедушкина внучка,
Мой дедя — Герой Труда...—
Но внучка — белоручка,
И в этом вся беда!
Сидит она, скучая
И отложив тетрадь,
Но деду чашки чая
Не вздумает подать.
Зато попросит деда:
— Ты мне машину дашь?
Я на каток поеду!—
И позвонит в гараж.
Случается порою —
Дивится весь народ:
У дедушки-героя
Бездельница растет.
Перемена
Борис Заходер
"Перемена, перемена!" —
Заливается звонок.
Первым Вова непременно
Вылетает за порог.
Вылетает за порог —
Семерых сбивает с ног.
Неужели это Вова,
Продремавший весь урок?
Неужели этот Вова
Пять минут назад ни слова
У доски сказать не мог?
Если он, то, несомненно,
С ним бо-о-ольшая перемена!
Не угонишься за Вовой!
Он гляди какой бедовый!
Он за пять минут успел
Переделать кучу дел:
Он поставил три подножки
(Ваське, Кольке и Серёжке),
Прокатился кувырком,
На перила сел верхом,
Лихо шлёпнулся с перил,
Подзатыльник получил,
С ходу дал кому-то сдачи,
Попросил списать задачи, —
Словом,
Сделал всё, что мог!
Ну, а тут — опять звонок...
Вова в класс плетётся снова.
Бедный! Нет лица на нём!
— Ничего, — вздыхает Вова,
На уроке отдохнём!
Первое сентября
Юнна Мориц
Проснитесь-ка, будьте добры!
Вскочите, как ранние птички!
Давайте пригладим вихры
И в ленты нарядим косички.
С цветами толпа детворы
По утренней мчится прохладе.
Пожалуйста, будьте бодры,
В портфель собирая тетради!
В начале осенней поры,
Пожалуйста, будьте добры
Не спать на ходу, как тетеря,
А школьные вычистить перья!
Ведь мы набарахтались в речке,
Нажарились в солнечной печке, -
Пожалуйста, будьте бодры
В начале осенней поры!
В начале осенней поры
Беру я цветные шары
И в школу влетаю,
Пишу и читаю, -
Потише-ка, будьте добры!
Точить на уроках балясы,
Проказничать,
Строить гримасы,
Валять дурака,
Отвечать с потолка -
Не вздумайте, будьте добры!
Заправьте чернилами ручки,
Пожалуйста, будьте добры!
Внимание!
Входит учитель -
Мечтатель,
А также мыслитель.
Всем-
Ушки держать на макушке!
Пожалуйста, будьте бодры!
Первое сентября
Эдуард Успенский
Нежарким солнышком согреты,
Леса еще листвой одеты.
У первоклассников букеты.
День хоть и грустный, но веселый,
Грустишь ты: — До свиданья, лето!
И радуешься: — Здравствуй, школа!
Болтунья
Агния Барто
Что болтунья Лида, мол,
Это Вовка выдумал.
А болтать-то мне когда?
Мне болтать-то некогда!
Драмкружок, кружок по фото,
Хоркружок — мне петь охота,
За кружок по рисованью
Тоже все голосовали.
А Марья Марковна сказала,
Когда я шла вчера из зала:
«Драмкружок, кружок по фото
Это слишком много что-то.
Выбирай себе, дружок,
Один какой-нибудь кружок».
Ну, я выбрала по фото…
Но мне еще и петь охота,
И за кружок по рисованью
Тоже все голосовали.
А что болтунья Лида, мол,
Это Вовка выдумал.
А болтать-то мне когда?
Мне болтать-то некогда!
Я теперь до старости
В нашем классе староста.
А чего мне хочется?
Стать, ребята, летчицей.
Поднимусь на стратостате…
Что такое это, кстати?
Может, это стратостат,
Когда старосты летят?
А что болтунья Лида, мол,
Это Вовка выдумал.
А болтать-то мне когда?
Мне болтать-то некогда!
У меня еще нагрузки
По-немецки и по-русски.
Нам задание дано -
Чтенье и грамматика.
Я сижу, гляжу в окно
И вдруг там вижу мальчика.
Он говорит: «Иди сюда,
Я тебе ирису дам».
А я говорю: «У меня нагрузки
По-немецки и по-русски».
А он говорит: «Иди сюда,
Я тебе ирису дам».
А что болтунья Лида, мол,
Это Вовка выдумал.
А болтать-то мне когда?
Мне болтать-то некогда!
|
Вірші про 1 вересня, школу, першокласників
1 ВЕРЕСНЯ
Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.
Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,
М'яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!
Ой, як швидко звечоріло...
Я іду у перший клас
Завтра зранку перший раз.
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?
О. Роговенко
ДО ШКОЛИ
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
С. Жупанін
СКОРО Я ПІДУ ДО ШКОЛИ
Скоро я піду до школи,
От зберуть врожай із поля,
Повезуть на трудодні.
Значить в школу час мені.
А сестричці ще не час,
Бо вона маленька в нас.
Не запишуть в перший клас.
От і журиться сестричка,
Що вона ще невеличка.
Я кажу їй:
- Не журись,
Сам маленьким був колись!
М. Стельмах
ЗАВТРА В ШКОЛУ!
Маю зошит, маю книжку,
Он лежать вони на ліжку.
Маю читанку й буквар,
Значить, справжній я школяр.
Хоча бігаю, як вітер,
Та вже знаю кілька літер.
Їх навчилась від татуся,
Решту в школі я навчуся.
Залишайся вдома, лялько!
Хоч мені тебе і жалко,
Ти іще не підросла –
І для школи ще мала.
Г. Черінь
ДОВГЕ ЛІТО
Цього року довге літо,
Дні ідуть поволі.
От ішли б вони скоріше,
Я уже б учився в школі.
Все читав би букварі
Дідусеві і сестрі.
ГОЛОВНА ПРОФЕСІЯ
Спитай у тата і у мами,
Які професії у них.
Професій різних є чимало,
Сповна їх вистачить на всіх!
Та є одна поміж професій,
Якої вчаться у житті.
Вона для кожного найперша,
Якої вчитимешся й ти!
Учитель, лікар та геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр —
Всі називають головною
Одну професію — школяр!
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть!
А. Костецький
ЗУСТРІЧ З БУКВАРЕМ
Сів читати у дворі.
Гарні букви в букварі!
Ця хвостата, та вухата,—
Чи то птиці, чи звірята?
Раптом вітер-мандрівник
На буквар дмухнув і зник.
Вітер букви здув як стій!
Я услід побіг мерщій.
Обручем буква О
Шляхом покотилася.
Підстрибнула — у вікно
Сонцем задивилася.
Буква Т, немов навмисне,
Настовбичилась стовпом.
Глянув я — місточком висне
Буква М над потічком.
Біля неї сіла враз
Буква Н на перелаз.
Буква Б — гарбуз на плоті,
З — як ластівка летить.
Ж загрузло у болоті,
Разом з жабами мовчить.
Сів я верхи на коня,
Букви ті шукав півдня:
— Хто швидше до мене,
Тому дам зелене!
Хто швидше за мною —
Візьму в школу з собою
Перший раз у перший клас!
Перший день — дзень-дзелень!
О. Сенатович
СВЯТО БУКВАРЯ
Я букварика вивчаю,
Не до іграшок мені,
Їх у кошик позбираю,
Подарую дітворі.
Посуд гарний я залишу,
(Хай ще трохи постоїть),
Не віддам я зайця Гришу,
Бо зі мною в ліжку спить.
Ведмежатко забруднилось,
Ляльку шкода віддавать...
Ще малеча не навчилась
Про ведмедя й ляльку дбать.
Паротяг подарувати...
В нього колеса нема,
І, до речі, я погратись
Ним ще можу і сама.
Я букварика вивчаю,
Не до іграшок мені,
Ні, ще трішечки пограюсь –
Й подарую дітворі.
О. Роговенко
АЗБУКА
Дім, де літери живуть,
Здавна азбукою звуть.
Добре літери вивчай,
Потім — у склади складай.
Як складеш їх у слова —
Розпочнуться вмить дива.
Все зумієш прочитати:
Що читають мама й тато,
Назви вулиць та казки,
Вірші та товсті книжки
Про русалку чарівну,
Про Ягу стару й страшну,
І про лицарів чудових,
І про гномиків казкових...
Тож ні маму, ані тата,
Ні сестричку, ані брата
Не проси та не чекай,
Просто сядь та почитай!
СВЯТО БУКВАРЯ
Наш буквар, добру книжку найпершу,
З хвилюванням мій клас пізнавав.
І раділи ми щиро, хто звершив —
І цю книжку для нас написав.
Тридцять три чудернацькі гачечки
Розійшлись по його сторінках.
Танцювали крапки і кружечки
У здивованих наших очах.
Але згодом пройшли таємниці —
Ми вже букви складали в склади.
Із глибокої диво-криниці
Напилися святої води.
І відтоді не тільки картинки
Роздивлялися ми — малюки —
Зазирали на кожну сторінку
І читали його залюбки!
С. Гордієнко
БУКВАР
Тридцять три маленькі гноми
Цей будинок населяють —
Прочитати кожне слово
Нам вони допомагають!
Придивіться до них ближче:
Ось казки, а далі — вірші.
Хто ж такий, отой казкар?
Це — улюблений буквар!
С. Гордієнко
ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.
Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім'ю збирає.
І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.
Л. Зоріна
ДЕНЬ ТАКИЙ ЗНАМЕННИЙ
Закінчилось літо,
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива...
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.
Подивіться, друзі:
Форма в нас нова!
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється,
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
Н. Забіла
ОСІННІ ДАРУНКИ
Наталочка-школярочка
Вже ростом немала.
Вона цієї осені
У перший клас пішла.
В дарунок першокласниці
Щасливий день приніс
І яблука-антонівки,
І мідний цвіт беріз.
Навкруг сади пишалися
У зелені, в красі.
Школярка дарувала
Свої гостинці всім.
Вона ішла веселою
По росяній землі.
І з нею привіталися
Курлики- журавлі.
До неї посміхалися
Дорослі й школярі.
Вона ж про них читала
В своєму букварі.
Про їхню дружбу щиру,
Про школу, рідний дім
Школярочка напише
У зошиті своїм.
М. Сингаївський
ПЕРШИЙ РАЗ - У ПЕРШИЙ КЛАС
Я сьогодні перший раз,
Перший раз
Йду до школи в перший клас,
В перший клас!
Свято радісне, веселе –
І у нас, і у вас.
Я крокую сам до школи
В перший клас, перший раз!
Цуценя моє, вгамуйся
І не гавкай, любий, цить,
Коли дзвоник на уроки
Продзвенить, продзвенить!
С. Гордієнко
МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М'яч, перо, граблі, подушку,
На обід м'яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола і парту
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило —
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
„Чи усе поклав у сумку?"
Н. Кир'ян
ПЕРШИЙ ДЗВОНИК
Літо стернями пішло,
Входить осінь у село.
Я люблю рум'яну осінь.
Над садами чисту просинь,
Молотарки спів у полі,
Перший дзвоник в нашій школі,
Що нас кличе, мов зоря,
До книжок, до букваря.
Я нарву найкращих квіток,—
Купчаків, жоржин, леліток,—
Принесу з росою в клас,
Де стрічає вчитель нас.
Я віддам букет барвистий,
Де блищить роса намистом,
А одного купчака
Приладнаю до дзвінка.
Ой дзвіночки срібляні,
Добре вчитися мені.
М. Стельмах
ІДУ Я В ШКОЛУ
Іду я в школу, в перший клас,
Машинки любі, не до вас!
Крокують поряд малюки,
Несуть в портфеликах книжки
І так вже поспішають —
Ще мить — і позлітають!
У дівчаток іграшки в руках,
А у хлопців пустощі в думках.
Дзвінок, як сурма грає,
До класу закликає.
Зітхаю тихо, бо напевне,
І старість прийде тут до мене.
Але найважче, на мій погляд,
Весь час дівчат терпіти поряд!
С. Гордієнко
З ПОЧАТКОМ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
Зазирнуло ранком сонце
До школяриків в віконце,
У дзвіночок калатало,
Промінцями лоскотало:
— Прокидайтесь, не баріться,
Не пустуйте, гарно вчіться!
Дітвора відповідає,
Що всі букви уже знає
І виписує слова,
І рахує два по два!
— Тож сідай до нас за парту,
Бо розумним бути варто!
С. Гордієнко
1 ВЕРЕСНЯ
Перше вересня все ближче,
З кожним роком йдемо вище.
Хоч і важко, та дарма,
Бо без праці знань нема.
Котик радо позирає
Та запрошення чекає.
Навіть гусінь - черв’ячок
Всіх вітає діточок!
С. Гордієнко
ШКОЛА
Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.
Бджілоньки — на квіти,
Дітоньки — до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед в полі бджоли.
М. Підгірянка
ШКОЛА
Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
Д. Павличко
ПОБАЖАЙТЕ НАМ УДАЧІ
Що за диво-корабель
Нас везе навкруг земель?
Пливемо морями знань
Серед хвиль важких — питань.
За шкільні роки буремні
Знань набудем — будьте певні!
Обігнемо Землю з часом
З нашим дружним першим класом.
Нас робота не лякає.
Треба вчитись — кожен знає!
Тож чекаєм побажань
Під вітрилом в морі знань!
С. Гордієнко
ДО ШКОЛИ
Останній день канікул,
Мов свічка, догорів.
Готуйтеся до праці,
Маленькі школярі.
Ідіть завжди до школи
Веселі, не сумні,
Шукайте щастя, долі
В науці, у знанні.
Наука дасть вам силу
Дістатись до мети,
А Україні милій
В потребі помогти.
Р. Роляник
ПОРТФЕЛЬ
Портфель - мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене — ні на крок:
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.
Я по секрету вам скажу:
Його я дуже бережу,
Хоч добре сніжної пори
На ньому з'їхати з гори!
В. Бойченко
СВІТЛА МИТЬ
Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В нашім класі Перша вчителька
Усміхаючись стоїть.
Т. Коломієць
МАЛИЙ ШКОЛЯРИК
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки — і до школи!
А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка — рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає...
М. Підгірянка
ДОНЕЧЦІ-ПЕРШОКЛАСНИЦІ
Дуже рано прокинулось сонечко,
Вже й гуляє в небесній блакиті.
Ще раніше прокинулась донечка,
Найщасливіша нині у світі.
Все на місці — і зошит, і книжка,
Вчасно зібрано все, як ніколи.
Та хвилюється донечка трішки,
Адже йде вона вперше до школи.
Щастя, радості, миру бажаю
І удач у житті їй багато.
Хай печалі її оминають.
3 Першим вересня, донечко, з святом!
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
Спокійним сонечком зігріті,
Стоять ліси, в шовки сповиті.
У перваків - букети квітів.
Цей день сумний і веселковий.
Сумуєш ти: "До стрічі, літо!"
Але й радієш: "Здрастуй, школо!"
В.Берестов
ПЕРШОКЛАСНИЦЯ
Це нічого що довкола
Розгулялося зимонька.
У школярочки до школи
Втоптана стежинонька.
Чи бабуся йде старенька,
Чи сусід стрічається -
Першокласниця чемненько
З усіма вітається.
- Здрастуйте! - гукнула
Дяді-листоноші. -
А услід почула:
- От яка хороша!
- Доброго вам ранку,
Тітонько Марино! -
Кажуть про Оксанку:
- Ввічлива дитина!
І цвіте дівчатко враз,
Міниться на личку.
Першокласниця у нас
Має гарну звичку.
Ф.Петров
ДО ШКОЛИ
Я сьогодні йду до школи,
Вже нові настали дні,
Поможи, щаслива доле,
Бути вченому мені.
Я прийду до школи вчасно,
До науки там візьмусь,
Я навчусь писати красно
І читати на-у-чусь.
Я - школяр. Іду до школи,
Ждав науки стільки літ!
З книг пізнаю все навколо,
Україну й цілий світ.
Я сьогодні йду до школи
В товаристві школярів!..
Ясне сонечко над полем,
Ясне сонце в букварі!
Н. Май
ДО ШКОЛИ
Ну, прокидайтеся, діти:
Ранок — до книжки пора!
Сонечко вспіло залити
Все посереду двора!
Швидше вдягайтесь до школи!
Кращі прогаєте дні,—
Пізно вертати, ніколи
Їх не завернете, ні!
Змалку кохайтесь в освіті,
Змалку розширюйте ум,
Бо доведеться у світі
Всяких назнатися дум.
Треба самим розвертати:
Як і до чого все йде,
Шлях безпомилишно взяти —
Той, що до правди веде,
Щоб не зросли ви на сором
(Бійтесь найпаче того)
Та не зробились позором
Рідного краю свого!
П. Грабовський
Я ЗБИРАЮСЯ ДО ШКОЛИ
Я збираюся до школи,
Вже немало знаю слів.
Вчить матусенька поволі,
Щоб читати я умів.
Букву Б — бабуся вчила,
Букву Т — татусьо наш,
Букву М — матуся мила,
Букву Д — дідусь Панас.
Букву О-ля сам знайшов я —
То сестриччине ім'я.
Буква В — Вкраїна, воля,
С — то вся сім'я.
Сам стараюся шукати
Хоч би букву в день одну.
Вчусь до купочки складати:
Ма-ма, баб-ця і ді-дусь.
Щоб в житті чогось навчитись,
Не соромити рідню, —
Вчуся також я числити,
Рахувати, ох, люблю!
Два горішки й три горішки,
Тож у сумі буде п'ять,
Так щодень поволі, трішки,
Я навчився рахувать.
А тепер уже без бабці
І без мами й дідуся
Порахую в хаті тапці,
Усі гривні в татуся.
Я збираюся до школи
Й так чекаю того дня!
Вчить мене, хоча й поволі,
Наша згідна вся сім'я.
Б. Гірський
* * *
Алла надто рано встала –
Алла дня цього чекала,
Адже Алла в добрий час
Йде до школи в перший клас.
* * *
Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час,
І дзвінок мене покличе
Перший раз у перший клас.
В. Скомаровський
* * *
— Ой Степане, ой Миколо,
Куди ти спішиш так скоро?
— Нема часу на розмову,
Поспішаю в рідну школу.
Н. Забіла
* * *
Зі сміхом, квітами, із щирістю й добром
Ідуть до школи дітлахи щасливі.
Всміхаються їм яблуні й дубки,
Ведуть за руки їх і мами, й тата.
Ідуть у класи дружні малюки,
Не йдуть — біжать на це прекрасне свято!
* * *
Рано-ранесенько встану, як ніколи,
Зайчики сонячні грають у вікні.
Так мені весело, бо іду до школи
І співаю радісні пісні!
Приспів:
Перший дзвоник,
Перший дзвоник пролунає -
Переливи, переливи золоті!
Я сьогодні,
Я сьогодні починаю
Першу стежку у житті!
Травами, росами вкрилися доріжки,
Ляльку й ведмедика дома залишу,
Стануть слухняними зошити і книжки,
Перше слово "мама" напишу!
Приспів.
Вчительку лагідно я візьму за руку,
Мама хвилюється, я їй посміхнусь!
Підемо ми разом у світи науки,
Разом я нічого не боюсь!
Н. Май
* * *
Виріс я, я вже школяр
Я хвилююся весь час
Адже я прийшов до школи
Перший раз у перший клас!
На дванадцять вчитись хочу
Є вже ранець з букварем
Був я вчора просто хлопчик
Став нарешті школярем!
* * *
Ой , велике свято в нас
Я пішов у перший клас!
В мене айстри у руках
В мене ранець на плечах!
Небо чисте, голубе,
Гарно як навколо!
Осінь, я чекав тебе
Щоб ходить до школи! |
Комментарии
Добавить комментарий через сайт
Добавить комментарий через Facebook