Главная » Детский сайт » Деткам от 3 до 7 лет » Детские стихи » Вірші про весну/ Стихи про весну

Вірші про весну/ Стихи про весну

   
Вірші про весну/ Стихи про весну

Сборник стихов для детей про весну, капель, ласточек, солнышко, возрождение природы...

Весна идёт
Агния Барто

Утром было солнечно
И совсем тепло.
Озеро широкое
По двору текло.

В полдень подморозило,
Вновь зима пришла,
Затянулось озеро
Корочкой стекла.

Расколол я тонкое
Звонкое стекло,
Озеро широкое
Снова потекло.

Говорят прохожие:
— Вот весна идёт! -
А это я работаю,
Разбиваю лёд.

Юнна Мориц

ВЕСНА

Динь! Дон!
Динь! Дон!
Это что за нежный звон?
Это пролесок-подснежник
Улыбается сквозь сон!

Это чей пушистый луч
Так щекочет из-за туч,
Заставляя малышей
Улыбаться до ушей?

Это чья же теплота,
Чья такая доброта
Заставляет улыбаться
Зайца, кyрицy, кота?
И по какому поводу?
Идёт Весна
По городу!

И y пyделя- yлыбка!
И в аквариyме рыбка
Улыбнyлась из водицы
Улыбающейся птице!

Вот и полyчается,
Что не помещается
На одной странице
Улыбка необъятная, -
До чего приятная!
Вот такой длины,
Вот такой ширины!
А по какомy поводy?
Идёт Весна
По городy!

Весна Мартовна Подснежникова,
Весна Апрелевна Скворешникова
Весна Маевна Черешникова!

Апрель
Агния Барто

Верба, верба, верба,
Верба зацвела.
Это значит, — верно,
Что весна пришла
Это значит — верно,
Что зиме конец.
Самый, самый первый
Засвистел скворец.
Засвистел в скворечне:
Ну, теперь я здешний.
Но весне не верьте,
Слышен ветра свист.
Ветер, ветер, ветер
По дорогам вертит
Прошлогодний лист.
Все апрелю шутки!
Сельский детский сад
Утром скинул шубки,
В полдень — снегопад.
Но не так уж скверно
Обстоят дела,
Если верба, верба - верба зацвела.

Круглый год. Март
Самуил Маршак

Рыхлый снег темнеет в марте,
Тают льдинки на окне.
Зайчик бегает по парте
И по карте на стене.

Круглый год. Май
Самуил Маршак

Распустился ландыш в мае
В самый праздник — в первый день.
Май цветами провожая,
Распускается сирень.

Круглый год. Апрель
Самуил Маршак

Апрель! Апрель!
На дворе звенит капель.
По полям бегут ручьи,
На дорогах лужи.
Скоро выйдут муравьи
После зимней стужи.
Пробирается медведь
Сквозь густой валежник.
Стали птицы песни петь
И расцвел подснежник.

Весенняя арифметика
Эмма Мошковская

Вычитаем!
Начинаем
Изо всех ручьев и рек
Вычитать и лед и снег.
Если вычесть снег и лед,
Будет птичий перелет!
Сложим солнышко с дождем...
И немного подождем...
И получим травы.
Разве мы не правы?

Цвет весны
Вадим Косовицкий

На дворе стоит весна!
После зимней лютой стужи
Просыпается от сна
Вся природа. Даже лужи
Не покроет лед за ночь,
Гонит солнце зиму прочь!
Набухают соком почки,
И зеленые листочки
Скоро в струях ветерка
Заиграют! А пока
Цвета солнца у реки
Появились огоньки!
Все! Закончились морозы!
Распускаются мимозы!

Ласточка
Алексей Плещеев

Травка зеленеет,
Солнышко блестит;
Ласточка с весною
В сени к нам летит.

С нею солнце краше
И весна милей...
Прощебечь с дороги
Нам привет скорей!

Дам тебе я зерен;
А ты песню спой
Что из стран далеких
Принесла с собой.

В апреле
Владимир Орлов

Первый солнечный денёк.
Дyет вешний ветерок.
Воробьи развеселились
В эти тёплые часы.
А сосyльки прослезились
И повесили носы.
Конница весны
Не капель весенняя
Пробивает лёд -
Это в настyпление
Конница идёт.
Встреченная птицами
В ранние часы,
Цокает копытцами
Конница весны.
И совсем не капельки
Капают крyгом -
Маленькие сабельки
Блещyт серебром.
По снегам проворная
Конница летит,
Оставляя чёрные
Ямки от копыт.

Сергей Есенин

ЧЕРЁМУХА

Черёмуха душистая
С весною расцвела
И ветки золотистые,
Что кудри, завила.
Кругом роса медвяная
Сползает по коре,
Под нею зелень пряная
Сияет в серебре.
А рядом, у проталинки,
В траве, между корней,
Бежит, струится маленький
Серебряный ручей.
Черёмуха душистая,
Развесившись, стоит,
А зелень золотистая
На солнышке горит.
Ручей волной гремучею
Все ветки обдает
И вкрадчиво под кручею
Ей песенки поет.

Весна
Елена Благинина

Еще в домах пылают печки
И поздно солнышко встает,
Еще у нас по нашей речке
Спокойно ходят через лед;

Еще к сараю за дровами
Не проберешься напрямик
И в садике под деревами
С метлою дремлет снеговик;

Еще мы все тепло одеты -
В фуфайки, в ватные штаны...
А все-таки весны приметы
Во всем, во всем уже видны

И в том, как крыши потеплели
И как у солнца на виду
Капели, падая, запели,
Залопотали, как в бреду.

И вдруг дорога стала влажной,
А валенки водой полны...
И ветер нежный и протяжный
Повеял с южной стороны.

А воробьи кричат друг дружке
Про солнце, про его красу.
И все веселые веснушки
Уселись на одном носу...

Стихи о весне
Игорь Мазнин

С чего это всюду
Такое веселье,
Такое —
С зари до зари —
Торжество?
С того,
Что справляют
Скворцы новоселье...

И только всего-то?
И только всего!
С того,
Что несётся,
Невзрачный,
Бумажный,
По речке ожившей
Кораблик отважный,
А волны и ветер
Качают его...
И только всего-то?
И только всего!

И только всего,
Что, как прежде красна,
Пришла,
Прилетела,
Вернулась весна!

Вскрываются почки
Галина Новицкая

Вскрываются почки,
Как реки!
Такая стоит трескотня!
Тяжёлые сонные веки
Весна
Наконец подняла!
Заждались
Прекраснyю соню
Давно и лyга, и поля.
Не зря её громом бyдили
Разгневанные небеса!
И вот поднялась лежебока,
Взглянyла с yлыбкой
Вокрyг.
И сразy
Жyжжаньем, как соком,
Оживший
Наполнился лyг.
И пробyет каждая почка
Зелёным своим языком
Парнyю,
Апрельскyю ночкy,
Залитyю всю молоком!

В класс влетала весна
Семен Островский

Срывая урок,
В класс влетела
Весна —
Забыли закрыть,
Видно,
Створки окна.
Призыв
Соблюдать тишину
Не помог —
Напрасно учитель
К ребятам
Был строг.
Они оказались
Совсем
Не при чем:
Без умолку
Тополь
Шумел
За окном.

Весна
Богдан Чалый

Сияет солнце спозаранку,
Снег темным сделался, намок…
И, распеваючи веснянку,
Бежит веселый ручеек.
Навстречу утру золотому
Бегут, торопятся ручьи.
— Цвиринь, цвиринь! Неси из дому
— Скорей кораблики свои.
И, щебеча нетерпеливо,
Взмывает к солнцу.
…Даль ясна.
Сползает снег,
Синеет нива.
Пришла весна! Пришла весна!

Весна
Виктор Лунин

Пробудившись ото сна,
Кистью мягкою весна
На ветвях рисует почки
На полях — грачей цепочки,
Над ожившею листвой -
Первый росчерк грозовой,
А в тени прозрачной сада -
Куст сирени у ограды.

Весна
Алексей Плещеев

Уж тает снег, бегут ручьи,
В окно повеяло весною…
Засвищут скоро соловьи,
И лес оденется листвою!
Чиста небесная лазурь,
Теплей и ярче солнце стало,
Пора метелей злых и бурь
Опять надолго миновала…

Весна
Аполлон Майков

Уходи, Зима седая!
Уж красавицы Весны
Колесница золотая
Мчится с горней вышины!
Старой спорить ли, тщедушной,
С ней — царицею цветов,
С целой армией воздушной
Благовонных ветерков!
А что шума, что гуденья,
Теплых ливней и лучей,
И чиликанья, и пенья!..
Уходи себе скорей!
У нее не лук, не стрелы,
Улыбнулась лишь — и ты,
Подобрав свой саван белый,
Поползла в овраг, в кусты!..
Да найдут и по оврагам!
Вон — уж пчел рои шумят,
И летит победным флагом
Пестрых бабочек отряд!

Весна
К. Кубилинскас
Весна пришла по снежному,
По влажному ковру,
Рассыпала подснежники,
Посеяла траву.
Барсучьи семьи к сроку
Из норок подняла,
Березового соку
Ребятам раздала.
В берлогу заглянула:
- А ну, вставай, медведь! –
На веточки дохнула –
Пора зазеленеть!
Теперь весна-красавица
Зовет со всех концов
Гусей, стрижей и аистов,
Кукушек и скворцов.


Весна
И. Муравейко
Два скворца летели,
На березку сели,
Сели и запели, -
Как они летели, как они спешили
С берегов заморских
В край родимый, милый
К беленькой березке!


Весна
В. Кудлачев
Еще неделя пролетит,
И март капелью зазвенит.
За ним апрель в цветах придет,
И землю солнышко зальет.
По рощам, паркам соловьи
Концерты вновь начнут свои.
Весна пришла
Е. Стюарт
Весна пришла, сосульками
Карнизы украшая.
Ручьи задорно булькают,
Сугробы подмывая.
Забыв морозы прежние,
Без сил свалилась набок
Заплаканная снежная
Подтаявшая баба.
Зиме совсем недужится –
Пора ей в путь сбираться…
И солнце в каждой лужице
Готово искупаться!
И меж снегами влажными
Пробив себе окошки,
Подснежники отважные
Уже встают на ножки!

Зима недаром злится...
Федор Тютчев

Зима недаром злится,
Прошла ее пора -
Весна в окно стучится
И гонит со двора.
И все засуетилось,
Все нудит Зиму вон -
И жаворонки в небе
Уж подняли трезвон.
Зима еще хлопочет
И на Весну ворчит.
Та ей в глаза хохочет
И пуще лишь шумит…
Взбесилась ведьма злая
И, снегу захватя,
Пустила, убегая,
В прекрасное дитя.
Весне и горя мало:
Умылася в снегу,
И лишь румяней стала,
Наперекор врагу.

Ледоход
Вадим Косовицкий

Холодом зима подула,
Заковал мороз в ледок
Нашу речку, та уснула,
Мы там сделали каток.
А теперь весна настала,
Небо греет солнца круг,
Речка снизу постучала -
Вся деревня слышит стук.
Разойдитесь, попросила,
Набралась за зиму сил,
Лёд в минуту сокрушила,
И каток от нас уплыл.

Подснежник
Елена Серова

Выглянул подснежник
В полутьме лесной -
Маленький разведчик,
Посланный весной;
Пусть еще над лесом
Властвуют снега,
Пусть лежат под снегом
Сонные луга;
Пусть на спящей речке
Неподвижен лед, -
Раз пришел разведчик,
И весна придет!

Идет весна по городу!
Юнна Мориц

Динь! Дон!
Динь! Дон!
Это что за нежный звон?
Это пролесок-подснежник
Улыбается сквозь сон!

Это чей пушистый луч
Так щекочет из-за туч,
Заставляя малышей
Улыбаться до ушей?

Это чья же теплота,
Чья такая доброта
Заставляет улыбаться
Зайца, курицу, кота?
И по какому поводу?
Идёт Весна
По городу!

И у пуделя-улыбка!
И в аквариуме рыбка
Улыбнулась из водицы
Улыбающейся птице!

Вот и получается,
Что не помещается
На одной странице
Улыбка необъятная,-
До чего приятная!
Вот такой длины,
Вот такой ширины!
А по какому поводу?
Идёт Весна
По городу!

Весна Мартовна Подснежникова,
Весна Апрелевна Скворешникова
Весна Маевна Черешникова!

Зеленые стихи
Саша Черный

Зеленеют все опушки,
Зеленеет пруд.
А зеленые лягушки
Песенку поют.

Елка – сноп зеленых свечек,
Мох – зеленый пол.
И зелененький кузнечик
Песенку завел…

Над зеленой крышей дома
Спит зеленый дуб.
Два зелененькие гнома
Сели между труб.

И, сорвав зеленый листик,
Шепчет младший гном:
«Видишь? рыжий гимназистик
Ходит под окном.

Отчего он не зеленый?
Май теперь ведь… май!»
Старший гном зевает сонно:
«Цыц! не приставай».

 

Шепчет солнышко
Владимир Орлов

Шепчет солнышко листочкy:
— Hе pобей, голyбчик!
И беpёт его из почки
За зелёный чyбчик.

Деньки стоят погожие
Михаил Пляцковский

Деньки стоят погожие,
На праздники похожие,
А в небе — солнце теплое,
Веселое и доброе.
Все реки разливаются,
Все почки раскрываются,
Ушла зима со стужами,
Сугробы стали лужами.
Покинув страны южные,
Вернулись птицы дружные.
На каждой ветке скворушки
Сидят и чистят перышки.
Пришла пора весенняя,
Пришла пора цветения.
И, значит, настроение
У всех людей — весеннее!

Бушует полая вода
И.А. Бунин

Бушует полая вода,
Шумит и глухо, и протяжно.
Грачей пролётные стада
Кричат и весело, и важно.

Дымятся чёрные бугры,
И утром в воздухе нагретом...
Густые белые пары
Напоены теплом и светом.

А в полдень лужи под окном
Так разливаются и блещут...
Что ярким солнечном теплом
По залу зайчики трепещут.


Все темней и кудрявей березовый лес...
И.А. Бунин

Все темней и кудрявей березовый лес зеленеет;
Колокольчики ландышей в чаще зеленой цветут;
На рассвете в долинах теплом и черемухой веет,
Соловьи до рассвета поют.
Скоро Троицын день, скоро песни, венки и покосы...
Все цветет и поет, молодые надежды тая...
О весенние зори и теплые майские росы!
О далекая юность моя!

Весна

- Що з весною настає?
- Сніг у полі розтає.
- А чому то так буває?
- Сонце його пригріває.
- Що ж синіє на землі?
- Ніжні проліски малі.
- А що пнеться з-під листа?
- То травичка вироста.
- А над полем що бринить?
- Любий жайворон дзвенить.
Катерина Перелісна

Вербові сережки


Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Ліна Костенко

Веснянка

Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.

Тамара Коломієць

Весняні квіти

Весна-чарівниця,
неначе цариця,
наказ свій послала,
щоб краса встала,
і проліски, і травка,
й зелена муравка,
і кульбаба рясна,
і фіалочка ясна –
всі квіти весняні,
веселі, кохані,
з-під листя виходять,
голівки підводять
од сну зимового
до сонця ясного!
Олена Пчілка

ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?
Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»
Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з'явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
Л. Цілик

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.

Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.
О.Роговенко

ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі...

Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов'ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.
Т. Корольова

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки
Дзвінко падають з дахів.
Крап-крап-крап! — скляні перлинки
Нам дарують ніжний спів:

«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»

Я почула спів краплинок —
Мелодійний передзвін.
Я спитала у перлинок,
Що за свято прийде в дім?!

«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»

Всім жінкам весна дарує
Свято квітів і тепла,
Радо всім вона готує
Море радості й добра.
Т. Корольова

ВЕСНА
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»

«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.
О. Роговенко

 

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички Я і сам не підійду».
О. Олесь

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
М. Сингаївський

 

КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.

Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
М. Познанська

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!
О. Пчілка

ЖУРАВЛІ
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.

Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.

А здаля вже крався лис...
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.

У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.

Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.
О. Олесь

 

ВЕСНА
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!
Н. Забіла

ПІСНЯ ВЕСНЯНИХ ХВИЛИН
Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!
В. Берестов

ВЕСНА
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.

Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.
Г. Вієру

 

ВЕСНА
Ще тиждень тому завірюха
Ночами синіми мела.
Хапав мороз дітей за вуха,
А зараз глянь — весна прийшла!

В річках тепло ламає кригу
Та підтопляє береги.
На пагорбах уже відлига
І все радіє навкруги!

Весна святкує перемогу —
Раніше сонечко встає!
Струмок знайшов собі дорогу
Цілющу воду всім дає!

Всю землю красно заквітчала
Природі стало не до сну!
Там, де нога її ступала, —
Вітали дівчину-весну!

О, весно, весно незбагненна!
Осанну все тобі співа!
Знаю точно, що для мене
Не закінчилися дива!
С. Гордієнко

ВЕСНА І МАМА
Березень. Подув ласкавий вітер.
Засиніли оченята квітів.
Котики муркочуть на вербичці,
І не спиться під снігами річці.

І ведмедик вже не хоче спати
Там, під снігом, у ведмежій хаті.
Він штовхає маму волохату:
— Вже весна, мамуню. Можна встати?

І малому проліску не спиться.
Поспішає пролісок родиться:
— Ой, матусю, кучугура тане.
Вже весна. Хутчіше проростаймо!

І листочку в брунечці обридло,
З бруньки ж нічогісінько не видно.
Він товчеться в бруньці і бурмоче,
Він на волю, непосида, хоче.

Знову закрутились каруселі.
Засурмили слончики веселі.
Розчихався коник кольоровий,
А Весна сказала: — Будь здоровий!

Якось я спитала у Весни:
— Ти чому приходиш, поясни?
І Весна мені сказала прямо:
— Поспішаю я на Свято Мами!

Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.

В Африці далекій, пам'ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й Весни на світі б не було!

Ще сказав: — Ви помічали, може, —
Кожна Мама із Весною схожа? —
І відкрив мені він таємницю,
Що Весна із Мамою — сестриці...
І. Жиленко

 

ЛАСТІВОЧА ВЕСНА
Ластівко, ластівко,
День починай,—
Рано встає до роботи
Наш край.
Ми твої друзі —
Дорослі й малі.
В мирі нам жити
На рідній землі.
М. Сингаївський

КОТИКИ
На вербі з’явився котик –
Сірі очі, жовтий ротик.

Під вербою мурчик грівся
І на котика дивився:

Ти ж такий, як я, м’якенький,
І пухнастий, і гладенький…

То чому ж не любиш сала
І не кажеш мені: «Ма-ло!»?
Л. Новикова

ВЕСНА
Що з весною настає?
Сніг у полі розтає.
А чому то так буває?
Сонце його пригріває.
Що ж синіє на землі?
Ніжні проліски малі.
А що пнеться з-під листа?
То травичка вироста.
А над полем що бринить?
Любий жайворон дзвенить.
К. Перелісна

* * *
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику!
І. Франко

* * *
Знаю я весна настане.
З хмари сонечко прогляне,
Землю-матінку пригріє, -
Степ кругом зазеленіє.
П. Капельгородський

* * *
Іде лугом гречна панна,
Усміхається,
Її слідом срібна стежка
Заквітчається –
Ой не є то гречна панна,
Але є се зоря рання,
Королівна і царівна,
Красная Весна!
В. Пачовський

 

В САДУ
Білим цвітом-первоцвітом
Все покрилося в саду,
І стежками ходить вітер,
Грає пісню на дуду.

А до нього урочисто
Озиваються пташки,
Перше листя, мов намисто,
Вигаптовує гілки.
Н. Калюжна

БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ
Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.
А. Камінчук

 

ВЕСНЯНА ПІСЕНЬКА
Ми веселі квіточки,
Сонця любі діточки,
Тягнемось до неба –
Нам блакитні треба,
Від землиці – сили,
Й щоб дощі зросили.

Будемо зростати,
Радість дарувати.
Ми тендітні квіточки,
Сонця й неба діточки,
Вісники весняні –
Проліски духмяні.
Л. Коврига

ВЕСНЯНИЙ ДОЩ
Дощик теплий, дощик синій
Цілий день співав в долині.
І під цей весняний спів
У долині луг зацвів.
В лузі повно квіточок
І маленьких діточок.
М. Стельмах

ВЕСНА
У нашому дворі
Стоїть весна така,
Що навіть зацвіла
Мітла сніговита!
А. Костецький

ВЕРБОВІ КОТИКИ
Навесні мала вербичка
Одягнула рукавички.
Ще стоять холодні ночі –
Застудитися не хоче.
Г. Химич

ВЕСНА
Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.

Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.
М. Стельмах

ВЕСНА, ВЕСНА! РАДІЙТЕ, ДІТКИ…
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, -
З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках, - сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
О. Олесь

ОЙ, ВЕСНА, ВЕСНА
Ой, весна, весна — днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усяка пашениця.
Весна красна,
Що ж ти нам принесла?
— Коробочку з веретенцями,
А скринечку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку,
А хлопчатам по батожку.
Ой, весна, весна — днем красна.
Що ж ти нам принесла?

* * *
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонька, принесла?
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Коробочку з веретінцями
І скриньочку з червінцями.
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
А дівчатам по віночку,
А хлопчатам по батожочку...
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка — в візочку,
Літечко — в човночку.

ТРАВКА-ВЕСНЯНКА
Травко- муравко,
Стелись на галявку,
На стежку до броду,
На стежку до хати,
Де ходить по воду
Іванкова мати.

Травко-ласкавко,
Стелись аж до ґанку.
— Ми будем з тобою,-
Матуся сказала.—
Покропим водою,
Щоб ти не зів'яла.

Травко-веснянко,
Стелись на полянку,
На згір'я шовкові,
На луки під гаєм,
На землю в обнові,
Де ми виростаєм.
М. Сингаївський

С удовольствием разместим Ваши статьи и материалы с указанием авторства.
Информацию присылайте на почту admin@uti-puti.com.ua


Обсудить «Вірші про весну/ Стихи про весну» на Форуме

Автор: коллектив
Добавлено: 24.02.2018
Просмотров: 11789
Ключевые слова: Вірші про весну, Стихи про весну, детские стихи, Киев

Система Orphus

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ ПО ТЕМЕ:

НОВОЕ НА ПОРТАЛЕ:

Комментарии

Автор: любовь
Дата: 16.04.2018 14:41

                         http://uti-puti.com.ua/images/smilies/give_rose.gif :-((

Автор: Юля
Дата: 10.04.2018 17:41

                        ноа так норм я 5+ получила как всегда

Автор: Юля
Дата: 10.04.2018 17:40

                        Народ надеюсь вы увидели что там ошибка в стихе Все темней и кудрявей березовый лес...2 строка там лес зеленеет а надо ліс зеленіє

Автор: света
Дата: 06.03.2018 18:19

                        вони красиви квитучи класниз

Автор: таня
Дата: 10.05.2017 21:11

                         :-(( :-((

Автор: Наталія
Дата: 23.04.2017 13:46

                        

Автор: даниель
Дата: 16.03.2017 20:52

                        ну какието не класніе

Добавить комментарий через сайт

Введите сумму чисел с картинки

родители, дети, Киев

Добавить комментарий через Facebook


загрузка...

 

загрузка...