Академический молодой театр

Київський Молодий театр (на той момент - Молодіжний) заснований у 1979 році за наказом Міністерства культури УРСР.
Сталось це так: перший секретар ЦК компартії України Володимир Щербицький восени 1978 року, на ХХІІІ з'їзді ЛКСМУ сказав: мовляв, от кажуть, що в Києві потрібен Молодіжний театр. Кому ж, як не комсомолу, цим зайнятись?!
Офіційна біографія театру тоді писалася так: КМТ виник під егідою комсомолу, цей театр втілює на сцені образ молодого сучасника, спадкоємця славних комсомольських ідеалів, так, одним з перших, на сцені з’являється Павлик Корчагін...
Йдучи ж не за схемою короткого курсу, історію народження театру можна подати інакше. Скажімо, так: КМТ виник саме тоді, коли громадянин Василь Стус (між першим та другим арештом) був ливарником четвертого розряду на київському заводі ім. Паризької Комуни і клепав там статую, встановлену згодом над Дніпром і в народі прозвану Кльопана Мать. Отже, естетично (чи ідеологічно, що для тих часів однаково) Молодіжний театр був ровесником Кльопаної Матері. А втім, той час був складніший, аніж навіть ця схема.
Коли Молодіжний театр робив перші кроки, «обмежений контингент» радянських солдат розгортав афганську кампанію. Коли Молодіжний готував другу прем'єру, «Піти й не повернутись», згаданий вже громадянин Стус отримав другий табірний термін і таки не повернувся.
«Епоха пасивного оптимізму», «доба алігаторів і плагіаторів», «час урочистого ідіотизму» — всі ці формули належать тодішнім українським дисидентам і просто дотепникам.
Той час здавався мертвим і водночас абсурдно-ексцентричним.
Влада мріяла створити новий театр, але цілком безпечний для себе, перефразовуючи відому істину, - мертвий театр - найкрщий театр.
Режисера, який би наважився на таке діло, шукали довго. Бажаючих було багато, але, потрібна була людина, яка б не мала «ненадійного» минулого, а з іншого боку – була не законсервованою для пошуку і енергійною. Нарешті, знайшовся такий режисер.
Це був 42-річний режисер Олександр Заболотний.
В жовтні та листопаді 1979-го провели досить жорсткий і прискіпливий конкурс, в результаті якого, до штату театру було зараховано двадцять шість акторів:
Валерій Алексієнко, Світлана Бочарова, Алла Бурлюк, Володимир Волков, Микола Вороненко, Ярослав Гаврилюк, Григорій Гладій, Ярослав Гранко, Зоя Грищенко, Людмила Дементьєва, Наталя Заболотна, Володимир Кот, Микола Коржев, Ірина Кравченко, Валерій Легін, Костянтин Лінартович, Валентин Макаренко, Олександр Недбайло, Олег Примогенов, Галина Стефанова, Світлана Телеглова, Людмила Ткаченко, Ярослав Чорненький, Валерій Шевченко, Валерій Шептекіта.
Символічним, «26-тим» став Ігор Щербак, що відклав своє єднання з Молодіжкою на рік.
У першому сезоні до них приєдналися ще десятеро:
Вікторія Авдєєнко, Сергій Джигурда, Олена Кривда, Маргарита Ніколаєва, Раїса Недашківська, Анатолій Петров, Тетяна Печонкіна, Луіза Филимонова, Оксана Швець, Тамара Яценко.
Дата першого збору трупи 14 грудня 1979 року вважається Днем народження театру.
Перший театральний сезон Молодіжний театр відкрив 26 квітня 1980 року прем’єрою вистави “... З весною я до тебе повернусь!”. Після прем’єри, стало зрозуміло всім – театр народився.